У 2013 році Українська прем’єр-ліга втратила велику кількість гравців , про яких багато писали і говорили , які завжди знаходилися в епіцентрі загальної уваги , як би вони не грали. Підіб’ємо підсумки найзначніших кадрових втрат року в УПЛ.

1 . ФЕРНАНДИНЬО

Кращий з гравців, яких втратив Шахтар – і кращий з гравців , якими могла похвалитися Україна до літа цього року. Про його клас говорить та легкість, з якою він вписався до складу Манчестер Сіті , переповненого зірками. Через два роки , коли Ферна буде заслужено вважатися кращим ” опорником ” Європи , ми будемо з гордістю згадувати , що мали до нього відношення .

2 . ГЕНРІХ МХІТАРЯН

І у Мхітаряна немає проблем із входженням в новий колектив. Але йому все-таки було простіше : його купували за ивмогою Юргена Клоппа , який чітко бачив його у своїй системі (у той час як трансфер Фернандінью був ініційований ще Роберто Манчіні , а не нинішнім тренером МанСіті Мануелем Пеллегріні ) . Мхітарян грає в Дортмунді так само , як у Донецьку – легко , креативно , досить багато забиває . Це – добротний європейський рівень.

3 . ВІЛЛІАН

Потенційно , Вілліан – головна зірка з усіх, кого позбувся чемпіонат України в 2013 році. Але йому ще належить це довести. Півроку в Анжі сталі не дуже вдалим періодом для футболіста , що приводив у захват футбольну Європу минулої осені . У Челсі Вілліан тільки освоюється . Аскетична система Моурінью не дає йому проявляти себе так , як це він міг зробити у Шахтарі Луческу. Але часом і в Челсі проскакує колишній чарівний Віллі …

4 . АРТЕМ МІЛЕВСЬКИЙ

До гри Мілевського можна ставитися по- різному. Але за 11 років , проведених в Динамо , він настільки зріднився з українським футболом , що уявити одне без іншого було неможливо. Навіть при тому “жалісливому” футболі , до якого Мілевський скотився в останні роки. Без нього УПЛ здавався неможливий. Але нічого . Швидко звикли …

5 . Хосе Соса

В останній день року Металіст позбувся свого капітана і кращого гравця нинішнього складу . І , хоча офіційного оголошення про його трансфер немає , про це говорять і пишуть з упевненістю. Соса йде у мадридський Атлетико , клуб  який не має кадрових проблем , що ставить перед собою високі завдання відразу в трьох турнірах. При Дієго Сімеоне туди не беруть кого попало – тільки тих , чий рівень відповідає поставленим цілям.

6 . Маріуш Левандовський

Наприкінці року Севастополь , виснажений фінансовими проблемами , розлучився зі своїм капітаном Маріушем Левандовскі. Поляк грав в Україні з 2001 року і в цьому сенсі міг вважатися ще більш невід’ємною частиною УПЛ , ніж Мілевський , хоча в останні роки і не був на виду. І все ж , світлий образ цього непохитного бійця , позбавленого футбольного витонченості , але наділеного цілим рядом інших позитивних якостей , не скоро забудеться в наших краях.

7 . Разван Рац

Трансфер Развана Раца в Вест Хем був обставлений красиво. Донецька футбольна громадськість проводила румуна як рідного. Навіть у свої 32 роки Рац залишався цілком конкурентоспроможним на своєму фланзі і , в принципі , міг грати на пристойному рівні ще пару років. Заміну в Шахтарі йому так толком і не знайшли. В особі Развана УПЛ позбулася невтомного трудівника , здатного інколи на якесь спонтанне диво.

8 . АНДРІЙ ВОРОБЕЙ

Не факт , що Воробей вже закінчив свої виступи в УПЛ – але дуже схоже на те . У всякому разі , поки що перспективи його подальшої кар’єри не райдужні. Та й настрій у Воробея вже не той – він більше подумує про тренерську кар’єру . З ним ліга втратила одного зі своїх кращих бомбардирів – в числі дуже небагатьох форвардів Воробей зміг подолати позначку в 100 голів. Вище нього в цьому списку стоять тільки Сергій Ребров і Максим Шацьких.

9 . Джонатан Крістальдо

Мирон Маркевич про відхід Крістальдо не дуже-то шкодує (“В Металісті грає тільки той , хто хоче , а хто не хоче – йде” ) . Але для УПЛ це все-таки суттєва втрата . Не так-то багато тут діючих гравців збірної Аргентини (де від послуг Крістальдо поки ще не цілком відмовилися) . У кращих своїх матчах Крістальдо надавав харківському ансамблю ту милозвучність , яка в двох останніх сезонах так здивувала Європу.

10 . ІГОР ХУДОБ’ЯК

Розвал колишніх Карпат призвів до того , що душа львівської команди Ігор Худоб’як відправився на заробітки до Росії. Цей футболіст , який пробився і до збірної України , завжди привертав до себе увагу на полі – як зачіскою , так і невгамовною жадобою до боротьби . Якщо згадати його прекрасне розуміння гри, що дозволяло йому тримати в своїх ногах нитки гри , то треба констатувати : УПЛ в його особі позбулося дуже яскравої особистості . І нікого подібного Карпати поки не придбали …

за матеріалами terrikon.com