За інформацією Tribuna.com німецькі інвестори, які мають намір придбати «Карпати» – це компанія German Pellets. А посередником в угоді виступає український музикант-продюсер з темним минулим – Ростислав Штинь.
Що таке German Pellets
Компанія German Pellets виготовляє деревні гранули для спеціальних обігрівальних котлів, а також – засоби для гігієни тварин. Створений в 2005 році бізнесменом Пітером Лейбольдом, бізнес швидко виріс до міжнародного: 10 заводів – в Німеччині, 3 – в Австрії, ще 3 – у США. German Pellets постійно намагається розширювати своє представництво і сферу діяльності, купуючи більш дрібні компанії. У минулому році German Pellets стала одним з лідерів, якщо не лідером ринку деревних гранул в Європі. У 2012 році дохід компанії склав 512 мільйонів євро (за перше півріччя 2015 – 293,6 млн).
German Pellets завжди активно брала участь у соціальних проектах, в тому числі, за аматорськими спортивним клубам. До цих пір компанія допомагає одягати футболістів аматорських команд «Барутер», «Эттенхайм» і «Анкер». У 2013-му German Pellets спробувала зайти в професійний футбол, ставши одним із спонсорів «Ганзи» з Ростока, але її вистачило лише один сезон. Зараз, з чуток, німці зібралися відкривати для себе східноєвропейський ринок, і розглядають покупку футбольного клубу, як хороший піар.
Хто такий Ростислав Штинь
Посередником у переговорах між German Pellets та Петром Димінським виступає Ростислав Штинь – 58-річний музикант, продюсер, бізнесмен, спортивний функціонер і, очевидно, один з майбутніх керівників «Карпат», якщо угода все-таки відбудеться.
Народився він у Львівській області, закінчив Івано-франківський педагогічний інститут і Київський національний університет культури і мистецтв. Почав займатися музикою в 70-х роках, коли разом з молодшим братом Юрієм був одним з членів кількох вокально-інструментальних ансамблів.
Одним з найбільш успішних проектів Штиня була група «Опальний Принц», створена в 1988-му році. Ростислав Штинь співав, грав на гітарі і продюсував групу. Кажуть, успішно. «Опальний Принц» став першим українським проектом, який самостійно уклав міжнародний контракт – з німецькою продюсерською компанією. У 1989 році Штинь навіть переїхав до Німеччини.
Вже через рік Штинь стає одним з творців продюсерського центру «Ростислав-Шоу», яке займалося розкручуванням молодих українських зірок початку 90-х. Серед клієнтів – Кузьма Скрябін та Ірина Білик (на студії Ростислава Штиня вони і познайомилися), «Мертвий півень» та інші.
Як він пов’язаний з футболом
Німеччина
Ще в 90-х Штинь став співвласником компанії CSS consulting, одним із завдань якої було просування спортивної екіпіровки Uhlsport. В цей час відбулося перше знайомство Штиня і «Карпат» – львів’яни почали використовувати продукцію від Uhlsport.
У 2002-му Штинь знову з’являється в українському футболі, вже як співвласник компанії H&S Sportsmanagement і агент Невіо Скали, коли італієць очолює «Шахтар». Переговори тоді тривали більше двох місяців. «Я думаю, що переговори так затягнулися через агента пана Скелі – Ростислава, – пояснював Рінат Ахметов. – Я йому дуже вдячний за нашу спільну плідну роботу. Він дуже твердий чоловік і відстоював кожну позицію контракту так, що за останній місяць я вже захрип».
Незабаром Штинь стає співвласником ще однієї компанії – Football Innovation Programm. І береться піднімати клуб «Боруссія» з міста Фульда, який виступав в четвертому дивізіоні Німеччини. Прихід Штиня супроводжувався великим оптимізмом місцевих уболівальників – став спортивним директором «Боруссії», він написав план, згідно з яким клуб повинен був у найкоротший термін вийти у другу бундеслігу.
Але вже в сезоні 2003/04 у «Боруссії» почали з’являтися фінансові проблеми, гравці недоотримували зарплату, а на початку 2004 року регіональна федерація футболу відмовилася видавати клубу ліцензію на участь в наступному сезоні. Тоді й спливла інформація про те, що 50% прав власності на клуб, виявляється, належать компанії Штиня Football Innovation Programm. На екстреному засіданні членів правління клубу спортивного директора відсторонили від роботи і попросили компетентні органи розслідувати його діяльність, після якої біля клубу залишились великі борги. Россу Штайну, як його називали в Німеччині, вдалося вийти сухим з води. За його версією, ніяких заборгованостей на той момент у клубу не було, а офіційну заяву про банкрутство клуб подав лише через три роки.
Латвія
Менше ніж через рік, на початку 2005-го, Штинь з’явився в латвійському клубі «Вента». Причому не під своїм ім’ям, а під псевдонімом – Росс Акменс. Цікаво, що Штайн (Stein) в перекладі з німецької означає «камінь». Акменс – також камінь, тільки латиською. Як заявляв функціонер, у «Венту» на посаду генерального директора його запросив власник клубу Яніс Фридрихсберг. «Якщо б не покликали в Латвію, я б спробував здійснити подібний проект в іншій державі Східної Європи, ринок якої я вважаю сьогодні найбільш перспективним в Старому Світі», – зазначав Акменс.
Плани керівництва новачка вищої ліги чемпіонату Латвії були грандіозні – бюджет у стартовому сезоні 2 мільйони доларів (найбагатша команда Латвії на той момент – «Сконто» – розраховувала лише на 1,5 млн), залучення іноземних інвесторів, початок будівництва стадіону на 18 тисяч, завдання взяти золото і пробитися в Лігу чемпіонів. Клуб почав активно запрошувати зірок (за мірками чемпіонату Латвії), серед яких виявилися карпатівці Мацей Налєпа та Юрій Беньо, динамівці Олександр Хацкевич і Олег Лужний, якого покликали на посаду граючого тренера. В його тренерський штаб увійшли також колишні асистенти старого друга Штиня Невіо Скали – Серджіо Джованні і Роберто Ренці.
Але в результаті жодної зарплати футболісти і тренери не побачили, попрацювавши кілька місяців «за ідею», і в кінці квітня почавши роз’їжджатися. Тоді ж Латвію покинув і Ростислав Штинь разом з власником клубу Янісом Фридрихсбергом, якому потім до кінця життя заборонили займатися будь-якою футбольною діяльністю. Пізніше виявилося, що в останні дні перебування в Латвії керівництво «Венти» провернуло неймовірну махінацію – як пише видання Delfi, уклавши спонсорську угоду з Trasta komercbanka, клуб оформив на футболістів… кредити, щоб їм виплатити зарплату. В результаті, до кінця жовтня загальний борг банку становив близько 15 000 євро. Плюс ще близько тисячі банк нарахував у вигляді штрафних відсотків. Подейкували, Олегу Лужному навіть довелося розлучитися зі своїм розкішним джипом, придбаним на кредитні гроші.
Сам же Штинь, з паперів, виявився ні до чого не причетний – в Латвії не знайшли жодного документа з підписом Штиня-Акменса. Мабуть, тому у Лужного та інших запрошених «Венті» зірок збереглися непогані стосунки з Штинем. Юрій Беньо, наприклад, звинувачує у трагедії власника клубу: «Там був місцевий якийсь бізнесмен. Він планував залучити додаткових спонсорів, але, наскільки розумію, у вирішальний момент перед стартом сезону цього не сталося».
Україна
У 2007 році Штинь повернувся в Україну для участі в тендері на будівництво «Арени Львів». В кінці 2006 року на ім’я генерального директора консалтингової компанії Danapro Ростислава Штиня нібито надійшов лист від міського голови Львова Андрія Садового з проханням у сприянні пошуків інвесторів по будівництву стадіону, після чого Danapro підписав угоди з німецькою компанією Axon і швейцарської Implenia, які повинні були співпрацювати в ході проектування та будівництва, і висунув їх на тендер.
Axon і Implenia вважалися фаворитами конкурсу, компанії проводили у Львові презентації майбутнього проекту, однак 6 лютого 2008 року стало відомо, що тендер на зведення львівського стадіону виграла австрійська компанія Alpina, яка заявилася чи не в останній момент. Незадоволені підсумками тендеру функціонери і політики Садового звинуватили в лобіюванні своїх інтересів через залучення дружній йому будівельної компанії, Штинь став одним з головних спікерів на цю тему. Він неодноразово заявляв, що Implenia може опротестувати рішення конкурсної комісії в суді. У той час Штинь, судячи з усього, тримав тісний зв’язок з Петром Димінським, який пропонував реконструювати «Україну» і теж виступав проти Садового. Зокрема, належить президенту «Карпат» медіахолдинг ZIK, був своєрідним рупором Штиня.
Найцікавіше, що у своїх заявах Ростислав Штинь представлявся ім’ям не своєї компанії Danapro, а нібито відповідав за інтереси Implenia. Дійшло до того, що один з директорів Implenia Роланд Фіш заявив у пресі: «З цією людиною наша компанія співпрацювала лише на початку проведення тендеру. Якщо він надалі у своїх інтересах буде поширювати неправдиві дані про Implenia, доведеться залучити його до відповідальності».
Зазнавши чергової невдачі, Штинь повернувся в Німеччину. Там, за його словами, з 2011-го займався консалтингом, заснувавши ще одну компанію – Gladio Sports Intelligence, керівником якої призначив свого сина Марка Штиня. Компанія спеціалізується на розробці проектів, маркетингу, бренд-менеджменту, комунікацій та консалтингу в спорті. У 2012 році завдяки їй в російський жіночий клуб «Росіянка» потрапляє німецький тренер Ахім Файфель.
1 липня 2015 року Штинь разом з Gladio Sports Intelligence реєструє у Відні стартап PEPA Beteiligungs, співвласниками якого стають російський футболіст Олександр Сонін (30%), колишній білоруський гравець Юрій Пєтухов (30%) і… компанія German Pellets (10%). У самого Штиня – 25%, у Gladio Sports Intelligence – 5%. За заявленою інформації, діяльність компанії полягає в «управлінні корпоративними інвестиціями».
Вже в кінці минулого року ім’я Штиня знову прозвучало в українському інформаційно просторі. Він – голова міжнародної організації «ім. Короля Данила» і один з організаторів товариського матчу між ветеранами «Динамо» і лондонського «Арсеналу», який повинен відбутися навесні у Львові. А через кілька днів з’явилися чутки про купівлю «Карпат» німецькими інвесторами – після невдалої спроби придбати «Говерлу».
Насправді, за інформацією Tribuna.com, Штинь пропонував Димінському продати клуб ще минулого літа, коли PEPA Beteiligungs була лише заснована. Але, судячи з усього, озвучена президентом львівського клубу ціна відлякала потенційних покупців. Нині ж, подейкують, операція на мазі – Димінський погодився продати «Карпати», Олег Лужний дійсно очолить команду. Офіційно про це мають оголосити 6 січня. Втім, інші джерела Tribuna.com не підтверджують цю інформацію.
P. S. Tribuna.com зв’язалася з Ростиславом Штинем, але він відмовився давати коментарі по телефону. Ми підкреслюємо, що основна частина інформації про нього у цьому матеріалі взято з відкритих джерел, і Tribuna.com готова опублікувати версію пана Штиня, якщо він все-таки погодиться на коментар.
Джерело: http://ua.tribuna.com
