Поза грою Spy News

Падіння левів

64765904Якось навіть прикро в кінцівці минулого сезону виглядало третє з кінця місце львівських Карпат. Команда, яку підтримують майже по всій західній Україні, ось уже кілька сезонів підряд скочується все нижче і нижче, причому шансів на її одужання стає все менше. І справа тут зовсім не в жалюгідному фінансовому становищі і не в тренерських прорахунках (хоча і того, й іншого в Галичині в останні роки вистачало), а у вкрай невдалому менеджменті. Здається, що шишки, які набивають самі собі львівські функціонери, їх нічому не вчать, і вони продовжують сезон за сезоном наступати на ті ж граблі. На жаль для всіх вболівальників колись могутнього клубу.

Вже через тиждень почнеться новий розіграш Чемпіонату України, де по ідеї львівська команда повинна буде намагатися вибачитися перед уболівальниками за торішню ганьбу. Ось тільки як це зробити, якщо більша частина гравців основного складу або вже знайшли новий клуб, або знаходяться в пошуку? Хто захищатиме честь Львова в наступному сезоні? Де гратиме команда? Які плани у штабу нового наставника Карпат Севідова? Всього цього ми не знаємо. Хочеться вірити, що відповіді на ці запитання є у керівництва клубу, однак якщо згадати останні сезони …

Почнемо з того, що команду вже встигли покинути її багаторічний лідер Ігор Худоб’як і, мабуть, найгостріший вінгер, Леван Кенія. І якщо трансфер грузина ще можна хоч якось пояснити, то зневагу послуг Худоб’яка простому смертному зрозуміти важко. Так, Ігор давно вже не показував тієї феєричної гри, яка була характерна не тільки для нього, але і для всієї команди, коли львів’яни прорвалися в груповий турнір ЛЄ. Однак навіть з урахуванням цього, чи є у штабу Севідова адекватна заміна Худоб’яку, принаймні, на перший час? Особисто я її поки не бачу.

Зрівнялівка зарплат, що її затіяло керівництво клубу, взагалі ні в які ворота не лізе. На Заході таку команду оштрафували б на велику суму грошей, адже у футболістів були контракти і в усьому цивілізованому світі прийнято дотримуватися умов, які там прописані. Так питання не вирішуються. Хоча, судячи з усього, у Львові все можна. Можна, наприклад, віддати клубні справи в руки колишньому футбольному коментатору. Не в образу Вацко, але є великі сумніви, що він саме та людина, який міг би допомогти витягнути команду з низки внутрішніх конфліктів. З боку це нагадує історію одного геймера (здається, в Азербайджані), який настільки добре грав у Фіфа-Менеджер, що був запрошений в місцеву команду скаутом.

В принципі, слабкий менеджмент дуже поширений серед футбольних клубів України, адже відповідні посади у нас найчастіше отримують не професіонали у своїй справі, а друзі власника клубу, або ж вчорашні футболісти,які все своє свідоме життя бігали за м’ячем. Проте всі проблеми і недоліки Динамо, Дніпра і інших не йдуть ні в яке порівняння з помилками львівських Карпат. Нижче спробую пояснити.

Як би там не було, але попри все до Львова у свій час приїхав дуже перспективний і молодий тренер Олег Кононов, який зумів за короткий час побудувати в Галичині справжній колектив, здатний вирішувати серйозні завдання. Кістяк тієї команди складали українські футболісти – Худоб’як, Федецький, Кожанов, естонець Зеньов, а також потужний Сергій Кузнєцов на вістрі атаки. Усіх їх керівництво львівського клубу навіть не спробувало утримати, вони пішли і тепер приносять величезну користь тим командам, за які виступають. Залишився один лише Зеньов, та й той за останній час сильно регресував, в принципі як і вся команда.

Разом з гравцями пішов і Олег Кононов, конструктор тієї самої команди, що побила Галатасарай, залишивши Львів без тренера. Здавалося б, що може бути простіше, ніж знайти пристойного фахівця за пристойні гроші? Але Карпати і тут зуміли наламати дров. Вони шукали наставника так довго, що за цей час команда встигла опуститися на дно турнірки, а з основного складу пішло чоловік шість. Випадковість? Тенденція!

У Львові ніколи не цінували ні гравців, ні тренерів. У будь-якому іншому клубі тренер сам набирає собі помічників, сам керує тренувальним процесом, ставить команді гру. І тільки в Львові біля будь-якого тренера завжди знаходиться незмінна фігура Дячука-Ставицького, який мовчки за всім спостерігає. Це вже стало якоюсь традицією для Карпат – варто тренеру провалитися, як його місце відразу займає Дячук-Ставицький, що весь цей час ретельно стежив за процесами всередині команди. Але ж це неправильно! Тренер повинен відчувати довіру президента, а не терпіти біля себе людину, якого він толком не знає, зате добре знає президент.

Тепер, власне, про президента. Петро Димінський у попередньому сезоні, зробив широкий жест. В один момент він відмовився від клубу, а все управління їм поклав на місцеву фанатську організацію “Завжди вірні”. До речі кажучи, безглузда назва, якщо згадати, що саме “вірні” найголосніше закликали бойкотувати матчі Карпат в кінцівці проваленого сезону. Але зараз не про те. Головне, що я хочу зрозуміти, це як фанатська організація може керувати такою складною і витратною структурою, як футбольний клуб? Особисто для мене це загадка всіх загадок. Я не просто багато чув, але й бачив чимало фанатських груп, і вони не здалися мені здатними вирішувати будь-які серйозніші проблеми, ніж заспівати Червону Руту. А тут – передати команду …

А може, це був якийсь сигнал? Може, Димінський хотів таким чином показати, що команда для нього абсолютно неважлива, і він готовий піти з футболу? Якщо так, то він вже зараз стоїть на межі. Цей сезон цілком може стати останнім для Карпат в еліті, адже за кадровим потенціалом команда зараз перетворюється в один з найслабших колективів Прем’єр-Ліги.

Судіть самі: Кенія пішов, Худоб’як – вже в Ростові, Міша Кополовець, совість команди, поїхав до Грозного в Говерлу. На черзі опальний Лукас, який у минулому сезоні за півроку забив чи не більше, ніж інші львівські форварди разом узяті. Кажуть, іспанець вже однією ногою в ПАОКу. Ось-ось вирішиться ситуація з Голодюком, Штиличем (він знову хоче повернутися до Польщі), Марселіньо. Команда планомірно розлучається з футболістами, які забезпечували їй результат в останні роки, тоді як на їх місце приходять або молоді і недосвідчені місцеві вихованці, або орендовані гравці. Невже Димінський хоче, щоб Карпати стали ще однією командою УПЛ, де орендованих гравців більше, ніж власних? Приклади ж є, і всі вони явно не красять наш чемпіонат.

Ті, що прийшли з Дніпра Федорчук та Бартуловіч – це посилення на рік, не більше. Та й то, будь в обоймі у Севідова ті ж Худоб’як і Кенія, не факт, що екс-футболісти Кривбасу взагалі пройшли б в основу Карпат. Хоча якщо подивитися на інші позиції, то стає зрозуміло, чому в Львові так розраховують на цих гравців.

Ніколая Костова можна було дорікати в чому завгодно, але тільки не в тому, що він не давав шанс місцевим вихованцям. От тільки всі вони цей шанс не використали, провівши жахливі матчі і опустивши команду ще нижче по турнірці. Бідловський, Озарків, Жовтюк – всі вони відіграли сезон на дуже низькому рівні, я б навіть сказав, на рівні Першої ліги. А тепер, коли більша частина досвідчених і майстровитих гравців вже сидить на валізах, їм належить стати гравцями основного складу. Чи готові вони до цього? Мені здається, що навіть в ослабленому кризою чемпіонаті України, цим хлопцям ловити буде особливо нічого. Хіба що сподіватися на горезвісний бойовий дух і ще на удачу. Однак як писав класик: «Чим частіше ти вголос надієшся на Бога, тим швидше люди навколо розуміють, що більше тобі не на що сподіватися”.

На цьому можна поставити жирну крапку і чекати початку чемпіонату, благо, настане вона зовсім скоро. Але є ще одні нюанс, який зараз турбує не тільки Львів, а й усю футбольну Україну. Це питання з Ареною-Львів, стадіоном, побудованим спеціально для проведення Євро-2012, але на якому з незрозумілих причин відмовляються грати Карпати. По-моєму, це вже занадто. Стадіон-красень не має права стояти роками безперервно без справи, тоді як місцева команда грає на набагато більш давній арені, де немає навіть даху для вболівальників.

Хоча шукати логіку в львівському футболі останнім часом практично неможливо. Точніше, шукати-то можна, а от знайти – ніяк. “Завжди вірні” принципово не ходять на матчі команди, президент клубу зі скандалом виганяє кращих футболістів, самі футболісти день від дня грають все гірше … Як це поясниш? По суті, ніяк. Ми просто є свідками того, як непрофесіоналізм призводить до краху будь-якії, навіть самої багатообіцяючої ідеї. Дивно тільки, що декорацією для цього сумного спектаклю служить культурна столиця України, а не якойсь глухий райцентр Хоча … Доля – .. вона ж теж любить над нами пожартувати.

Джерело: ПРО ФУТБОЛ

ТегиТеги:
Тайм-аут
Коментарі (0)

Додати коментар

 

Правила спілкування на сайті

Ви можете висловлювати свою думку і брати участь в дискусіях один з одним через коментарі в наших матеріалах. Ми заохочуємо відкритість спілкування, але ми б хотіли зберегти доброзичливу атмосферу для всіх наших читачів.

Адміністрація Сайту залишає за собою право видаляти коментарі які ми вважаємо не по темі.

Набридло вводити код? - Реєструйся.

Loading...
73 / 0.271 / 5.87mb