У понеділок після обіду портал «Харків-спортивний» запустив в ефір сумнівне інтерв’ю з Мироном Маркевичем, де в уста головного тренера «Металіста» були вкладені слова, яких він сказати не міг.
Ця інфекція отримала швидке Інтернет-поширення, благо більшість наших ЗМІ охоче і бездумно переписує один у одного все, що пахне смаженим і здатне зібрати кліки. Зрозуміло, «визнання Маркевича» привернули увагу багатьох – мошкара любить нічне світло.
Але світло світла – різниця. У даному випадку мова йде про червоних ліхтарях. Такий собі Андрій Вінський, раніше не пробував себе на ниві футбольної журналістики (перевірено Гуглом), раптом настільки зацікавився проблемою необ’єктивного суддівства в українському футболі, що зумів розговорити зазвичай небагатослівного Мирона Богдановича на цілих три абзаци ексклюзивного агітінтервю.
Отже, ось вони . Без купюр.
«Ви знаєте, я волів би не коментувати ситуацію навколо суддівства, але рішення арбітрів в матчах за участю претендентів на друге місце просто змушують це робити. У двох поспіль матчах «Металіст» потерпає від суддівських помилок, у той час як в матчах нашого конкурента, «Динамо», арбітри допускають грубі помилки тільки на користь киян.
Я не знаю, як можна не побачити гру рукою Гітченко на останній хвилині у нашому матчі проти «Кривбасу», точно так само мені складно уявити як можна не зафіксувати очевидний офсайд у Ярмоленко у матчі «Волинь» –«Динамо». А адже спрацювали арбітри за правилами, ми швидше за все привезли б з Кривого Рогу повноцінні три очки, в той же час не факт, що київський клуб виграв би гру в Луцьку. Не треба бути математиком, щоб порахувати наскільки б по-іншому виглядала зараз турнірна таблиця, станься хоча б щось одне.
Я вже не кажу про зовсім вже незрозумілу ситуацію з вилученнями. У нас в минулому турі на рівному місці, керуючись незрозуміло чим, але точно не правилами, видаляють капітана команди Хосе Сосу. Вся країна бачила, що в тому моменті не те що жовтої картки, – порушення-то не було. У той же час за грубу гру Ярмоленка проти Степаненка арбітр замість прямого видалення і наступних 3-5 матчів дискваліфікації пред’являє лише жовту картку. Тепер виходить, що ми незаслужено позбавляємося одного зі своїх лідерів на найближчу гру, а Ярмоленко пропустить лише один матч через перебір жовтих карток. Хоча, не допусти арбітри цих грубих помилок – все було б інакше ».
Перший з трьох абзаців ще більш-менш, близький до футболу. Зрештою можна приписати думку типу «вам добре, а мене не люблять дівчатка». Тим часом на прес-конференціях після згаданих матчів «Металіста» сам тренер нарікав не стільки на підступи суддів, скільки на те, що гра його власної команди поки «не та». За професійною думку самого Маркевича.
Другий абзац – нібито та якби. Але особливо хороший вислів « ми швидше за все привезли б з Кривого Рогу повноцінні три очки, в той же час не факт, що київський клуб виграв би гру в Луцьку ». Вже зрозуміло, що і близько не Маркевич – таких натягнутих припущень, тим більше – виголошених вголос, футбольний профі собі ніколи не дозволить.
І, нарешті, абзац третій – вершина футбольної публіцистики. « У той же час за грубу гру Ярмоленка проти Степаненка арбітр замість прямого видалення і наступних 3-5 матчів дискваліфікації … »Вибачте, але тут письменник, мабуть, не відає про існування абревіатури КДК, виставляє Мирона Богдановича вже просто клоуном. Не здивуюся, якщо тепер з’ясується раптом, що тренер «Металіста» навіть не знав про існування цієї фальшивки.
Ким же вона виготовлена?
Звичайно ж, г-ном Вінським! На незміцнілий футбольний світогляд якого напевно вплинули такі ж, як він, дебютанти. Наприклад, нещодавно призначений віце-президентом «Металіста» Костянтин Пивоваров , чиї вуста тепер віщають і від імені Маркевича.
І останнє. Як колега – колезі, пропоную пану Вінському писати словесний зворот «в той же час» не разом, а окремо. Такі правила! Професіонал в цьому місці навряд чи б спіткнувся. Тим більше – двічі!
