<
>

Реклама

Поза грою Dynamo Kyiv

Нова генерація «Динамо»: хто Шевченко, хто Ребров, а хто Лужний

Spy-Football.com

10/4/2015 , 12:55

Наприкінці 90-х норовлива тітка Європа вже потроху почала звикати, що «Аякс» – то не обов’язково самі лишень нідерландці, адже багато хто з них вже в «Мілані». «Реал» та «Барса» – це не лише іспанці та й в Англії, скажімо, французи можуть прижитися не гірше, ніж британці.

Іншими словами, у футболі почав процвітати космополітизм та інтернаціоналізм. А от скромний за великими мірками клуб київське «Динамо» робило ставку на своїх доморощених гравців. Або, принаймні, на тих, що виховалися у «біло-синіх» тонах. Тоді Валерій Васильович Лобановський вкотре випередив час.

І справді на початку нового тисячоліття більшість великих світу цього років на 5-7 відверто забили на власні школи, поклали… свою увагу на трансферний ринок. ВВЛ же ж, на перший погляд старомодно, зробив ставку на свою молодь. Як результат: «Динамо» піднялося на небачену для незалежного пострадянського простору висоту — драматичний півфінал Ліги чемпіонів. Ех, були ж часи!

Були часи і були футболісти. Віра тренера запалила таких зірок, як Шевченко, Ребров, Белькевич, Хацкевич, Косовський, Лужний, Гусін, Шовковський, Ващук, Каладзе… все, втомився перераховувати. Це була найсильніша генерація «динамівців» часів незалежної України.

Потім кияни збилися на друго-третьосортних легіонерів, з’явилися хіба що Алієв та Мілевський. Наступна зміна – це Гармаш і Ярмоленко і от настав час нових надій, нових сподівань та нових героїв. Отож, хто вони хлопці, яку куватимуть славу українському футболу, хто вони майбутні кумири хлопчаків, хто водії «динамомашини». Нова генерація людей з літерою «Д» на грудях. Давайте знайомитися!

ЄВГЕН МАКАРЕНКО

Лівий захисник, центральний півзахисник

21.05.1991

Цього сезону в УПЛ:

7 матчів (7 у старті), два попередження

Макаренко — справжній «динамівець». На всі 100%. Корінний киянин, вихованець школи «синьо-білого» ДЮСШ. До слова, політ Жені у кар’єрі почався не в останню чергу завдяки Андрію Гусіну, який насправді повірив у талановитого хлопця.

Потім була дуже успішна оренда в Ужгороді. У «Говерлі» Макаренко був не просто основним, а навіть ключовим виконавцем. Про що говорити, якщо йому навіть довірили капітанську пов’язку. На Закарпатті Женя показав себе як класний центральний півзахисник, але повернувшись додому, вигриз боротьбу за основу в гравця національної збірної Франції Бенуа Тремуліна.

Здавалося, майже на піку, Макаренко травмувався, а Ігор Суркіс придбав на його позицію Віторіно Антунеша. Навіть не сумніваюся, що і цю перевірку на міцність Євген пройде. Адже у нього є все, аби нарешті закрити напевно споконвічну проблему українського футболу — лівий оборонець.

Особисто для мене Макаренко — це покращена сучасна версія Олега Лужного. Також жорсткий, швидкий, надійний, але ще й технічний та з хорошим ударом.

СЕРГІЙ РИБАЛКА

Центральний півзахисник

01.04.1990

15 матчів (13), 4 попередження, 1 вилучення

Ох, і довгим був шлях Рибалки до визнання у рідному клубі. Що казати, якщо середняки Бундесліги швидше поклали око на Сергія, аніж «Динамо». Але добре, що все склалося саме так, як склалося. Добре для гравця, добре, для киян, може, хіба що німцям погано, але кого то цікавить!

Народився цей талант у містечку Ямне, що на Сумщині. Грати у футбол його вчили у Харкові. У 18 років Рибалка став найкращим бомбардиром в історії рідного «Арсеналу» (Харків) і за нього розпочалася справжня війна. Фаворитом у ній вважали «Шахтар», але врешті цей «діамант» опинився у столиці.

Пробитися в основну команду з першого разу хлопцеві не вдалося. І він вирушив до Чехії. В Оренду у «Слован». Там Рибалка заслужив «десятку» на спині та справжнє звання лідера, закохав у себе фанів, а ще звернув увагу німецьких агентів. Ребров вирішив ще раз приглянутися до Сергія і мав рацію. От вам і гравець основи найсильнішого «Динамо» за останні роки!

Такий собі Александр Хацкевич — опорник, який може і забрати і віддати, і забити. Успіхів йому!

СЕРГІЙ СИДОРЧУК

Центральний півзахисник

02.05.1991

15 матчів (13), 1 гол, 3 попередження, 1 вилучення

Вихованець чудової школи запорізького «Металургу». Черговий «діамант» цього справжнього футбольного цеху. Тут як часто буває: не було би щастя та нещастя допомогло: «козаки» вилетіли з УПЛ і Сергій та ще декілька молодих виконавців стали гравцями основи. Цим шансом хлопець скористався. Наприкінці 2012 року він разом з Андрієм Цуріковим поповнив лави найтитулованішого клубу країни.

З корабля на бал вийти Сергію не вдалося. Але праця та талант зіграли своє. І з цього сезону Сидорчук став ключовим гравцем «Динамо» та збірної України. Особисто мені хлопчина нагадує Андрія Гусіна. Також має характер, чудові фізичні дані, може загострити, забити, але не цурається чорнової роботи.

ЄВГЕН ЧУМАК

Центральний півзахисник

25.08.1995

2 матчі (0), 1 гол

Один із головних улюбленців ультрас «Динамо»! Велика надія на цього хлопця. Велетенська! Йому ще немає 20, а він уже доволі нахабно стукає у двері першої команди. Так ще й на позицію, де у киян вдосталь насправді якісних виконавців.

Євген народився на Вінничині, але вже у 6 років батько перевіз хлопця до столиці та віддав у ДЮСШ «біло-синіх». У Чумака доволі гучний послужний список у юнацькому футболі. Він практично привіз молодь «Динамо» до чемпіонства у першості 19-річних, викликався до юніорської збірної.

Він феєрично дебютував у головній команді: спершу не зіпсував каші у матчі з «Генгамом», а потім забив «Металісту». Ох, хоч би без травм і зіркових хвороб.

МИКИТА БУРДА

Захисник

24.03.1995

4 матчі (3), 1 гол

Ще один чемпіон юнацької першості України. Цю зірку українському футболу подарував родючий Донбас. Новий Олег Лужний! Фізично сильний, з характером (не лякають його жодні травми, може навіть на останніх секундах принести своїй команді три очки).

За свій шанс Микита чіпляється обома руками. При тому вже і тепер, не відкладаючи на потім. Успіху!

ВІТАЛІЙ БУЯЛЬСЬКИЙ

Півзахисник

06.01.1993

5 матчів (3), 1 гол, 2 попередження

Скромний відповідальний хлопець. Дуже талановитий. Колись яскраво виражений вінгер, довів, що може бути корисним і у центрі поля. Попри зовсім не гренадерські фізичні дані, може нав’язати боротьбу будь-кому, вигризти м’яч. Забити чи обіграти для нього також не проблема. Це він уже доводив цього сезону. Ще один талант, який якщо не відкрив, то принаймні не «закопав» В’ячеслав Грозний.

Аванс — штука хороша, приємна, але вельми небезпечна. Когось вона може затиснути тягарем відповідальності, а когось зарано піднести до небес. Тут вже віримо у самих хлопці, ветеранів «Динамо» та Сергія Реброва. Ох, хоч би ці таланти не пропали. І не спились…

football24

ТегиТеги: Динамо Київ

Реклама