Знаєте , що істотно вплинуло на сприйняття гри між збірною України та Англії ? Поведінка трибун. З одного боку , чого вимагати від людей , які заплатили чималу суму , прийшли на стадіон ( багато хто не просто прийшли , а й приїхали з інших міст ) , і навіть піднімали в такт не дуже жовто-блакитні полотна. Але якщо згадати як хворів Львів на матчі проти збірної Сан-Марино , то резонанс щонайменше дивний …
Як ви думаєте , що могло б підстьобнути наших футболістів до подвигів в такій рівній , знервованій і напруженій боротьбі ? Однозначно сказати , напевно, не можна , але припустити , що правильний фанатський заряд міг би внести свою позитивну лепту , можна. А так як саме нормального ” вболівання ” та підтримки у вівторок не було , то цей аргумент виглядає ще переконливіше , а проблема відсутності належної підтримки – гострішає .
Спочатку був “так-собі” гімн. Ну , знову ж таки, дивлячись з чим порівнювати , але все ж “так-собі”… А далі все продовжилося в тому ж дусі. Улюблені хвилі спеціально для тих , хто ходить на футбол , а- ля виходить у світ , тобто не хворіти , а підтримати статус . Мляві вигуки ” Україна ” і свист , коли м’яч перебував у англійців.
Може бути, справа в роботі звукорежисерів телеканалу Інтер ? Але у Львові працювали вони ж , і там було чутно все , починаючи від гімну на початку , закінчуючи тим же гімном у другому таймі і вигуками “ще один ” ( точно фанатський заряд при 8:0 згадати не вийшло , ви вже вибачте ) . А переклички між трибунами , а постійний фон . Невже вся справа в тому , що Львів Арена чисто футбольний стадіон , а НСК Олімпійський має бігові доріжки ?
Ні! Вся справа в тому , що в Київ на футбол ходять зовсім не ті люди , які повинні там бути . Справа і в ціні квитків , і в так званому статусі ігор та престижності походу на найважливіші матчі . Де б ми ще побачили на відстані близько 3-4 метрів Ющенка і Януковича. Ну раз вони майже разом , але і всім важливим і не дуже особам країни теж потрібно бути на грі. Ось і отримали , повний стадіон людей з насінням , плюс невеликий прошарок еліти і публічних людей , для яких такий матч – можливість розповісти друзям , та я вчора ходив на Україну – Англія. У нього запитають , а який рахунок , він – ” 0:0″ , і ” а що тепер” , а у відповідь : “Я не знаю , пролетіли як завжди , напевно ” …
Ось і отримали ми сумний стадіон і досить сумну гру. Скільки Україна подала кутових ? Близько десятка вже точно. А скільки разів трибуни створювали в дійсності напружену звукову атмосферу в цей час? Таку, яку би хотілося , не було жодного разу …
Загалом, виникає питання , чи не потрібен у Києві футбол , або в столиці просто не пускають нормальних фанатів на стадіони , які повинні і можуть підняти бойовий дух команди. А от у Львові пускають , причому це не один сектор , а весь стадіон , і не потрібно говорити про поганих фанатів і хороших вболівальників , у Львові – всі були єдині і гра виглядала незважаючи на те , що все йшло в одну калитку , і бігали наші весь матч , не думаючи зупинятися …
Загалом, робіть висновки …
за матеріалами wsport.com.ua
