Персона Spy News

Футбольна династія: батьки і діти

Найяскравіший приклад футбольної династії, коли і батько, і сини домоглися дійсно видатних успіхів на футбольній арені, – італійська родина Маццола.

Засновник династії грав за «Торіно» зразка 1940-х років. Капітан збірної і клубу, кращий бомбардир чемпіонату Італії Валентино Маццола-відомий футболіст, доля якого, на жаль, склалася трагічно.

tACQz4od4oAМаццола-старший стрімко увірвався в кальчо перед Першою світовою війною. У футбол він почав грати в команді міланського автозаводу “Альфа Ромео”. У 1939 році Валентино забрали служити на флот: так він потрапив до Венеції. Але і там молода людина продовжував ганяти м’яч, здобувши право бути запрошеним на оглядини в клуб серії А “Венеція”. Правда, на кораблі ніяк не могли знайти для матроса Маццоли відповідне для подібного випадку спортивне взуття, і під цим приводом офіцери не хотіли відпускати свого підлеглого на берег. “Якщо треба, я зіграю босоніж”, – почули вони відповідь пристрасно закоханого в футбол 20-річного юнака.

Він грав за “Венецію” три сезони, потім перейшов у “Торіно”, не дивлячись на те, що у клубу була домовленість з іншим туринським клубом – “Ювентусом” – про перехід Валентино в стан бьянконері. У лавах “Торіно” Маццола виграв скудетто 1943 року. Відразу після закінчення війни гранатові чотири рази поспіль перемагали у національному чемпіонаті. Ніхто тоді на Апеннінах не міг і близько підійти до команди Валентино Маццоли.

Валентино Маццола був душею того “Торіно”. Він поєднав у собі, мабуть, кращі ігрові якості товаришів по клубу – міць, техніку і елегантність, швидкість і маневреність, фантазію, точність пасу і силу удару. Маццола як справжній лідер команди міг не раз самомтійно вирішити долю матчу, як це сталося ще в 1943 році, коли його єдиний гол у ворота “Барі” приніс “Торіно” перемогу в чемпіонаті. Своє ім’я він залишив і в списку бомбардирів, очоливши його з 29 голами за підсумками чемпіонату-1946/47. За вісім сезонів, проведених в серії А, Валентино Маццола забив 109 м’ячів.

У 1942 році у Валентино народився син Алессандро – той самий, який згодом стане відомим півзахисником. У лютому 1945-го в сім’ї Маццоли з’явився на світ другий хлопчик. Валентино назвав його Ферруччо на честь президента “Торіно” Ферруччо Ново. Однак у 1946 році Маццола розлучився зі своєю дружиною, отримавши право виховувати старшого сина – Алессандро. Можливо, якщо б цього не сталося, кальчо збагатився б ще одним відомим футболістом – Ферруччо Маццолою.

Втім, Валентино так і не дізнався, яких висот досягне в житті його Алессандро. Навесні 1949 він організував для “Торіно” товариський матч в Лісабоні з місцевою “Бенфікою” – на честь відходу з великого спорту відомого португальського футболіста Феррейри. Напередодні гри Валентино нездужав, але він все-таки полетів разом з командою.

4 травня 1949 при поверненні з Лісабона літак FIAT G-121CP, на борту якого перебувало 31 особа, у тому числі 18 футболістів, кілька керівників клубу і супроводжуючі їх журналісти, зазнав катастрофу на самому підльоті до Турину. У дощову туманну погоду, в умовах обмеженої видимості пілоти, які повинні були посадити машину в Мілані, чомусь вирішили відразу летіти в Турин і втратили орієнтацію. О 17 :04 літак зачепив лівим крилом стіну, що оточувала знаменитий туринський собор Суперга. FIAT G-121CP розвернуло, і він на страшній швидкості врізався в землю …

Маццолу загинув, але сини продовжили справу батька. Вони теж стали футболістами. При цьому по-справжньому зоряного статусу домігся тільки Сандро, який зіграв на трьох чемпіонатах світу. Алессандро Маццола був своєрідним «наконечником» у зірковому складі «Інтера», під керівництвом знаменитого Еллен Еррери двічі брав Кубок європейських чемпіонів. Ім’я Сандро Маццоли у нас в країні стало широко відомо в 1963 році, коли він у відбірковому матчі Чемпіонату Європи не зумів забити 11-ти метровий Льву Яшину. Та гра закінчилася з рахунком 1:1, але оскільки в першій зустрічі перемогла збірна СРСР, вона і вийшла до чвертьфіналу. Слова Маццоли, чому він не забив Яшину, цитують і досі: “Просто він краще за мене грає у футбол”.

Ферруччо не досяг таких висот, як брат і батько. Хоча в дитячій школі “Інтера”, в яку їх визначив сам Валентино – Лоренці, саме Ферруччо вважався більш талановитим, ніж Сандро, але великим гравцем не став. Мабуть, не вистачило старанності.

Тим не менш, династія Маццола залишила яскравий слід в історії футболу

 

ТегиТеги:
Тайм-аут
Коментарі (0)

Додати коментар

 

Правила спілкування на сайті

Ви можете висловлювати свою думку і брати участь в дискусіях один з одним через коментарі в наших матеріалах. Ми заохочуємо відкритість спілкування, але ми б хотіли зберегти доброзичливу атмосферу для всіх наших читачів.

Адміністрація Сайту залишає за собою право видаляти коментарі які ми вважаємо не по темі.

Набридло вводити код? - Реєструйся.

Loading...
75 / 0.165 / 5.91mb