Вкотре беруся за цю тему, заздалегідь знаючи, яка вона невдячна. Одного разу журналісти вже висловилися з приводу спілкування футболістів, зокрема, динамівців на “Олімпійському”, з пресою. Висловилися, коли сил не стало. І знаєте, що мене здивувало? Коментарі. Я читала і не могла зрозуміти. Читачі захищають футболістів. Ви, мовляв, журналісти, погані, набридає, не лізьте і тому подібне.

І тоді ще я подумала – “ой, дочекаєтеся”. Багато хто не розуміють, що динамівці, та й весь “Іллічівець”, крім Худжамова не стали говорити не з пресою, а з вами, з уболівальниками. Це так працює. Журналісти просто переносять це на папір і на екрани, а говорять або не говорять гравці з вами. І якось я подумала, що одного разу гравці наплюють не так на письменницьку братію, а на вас конкретно.

Я не знаю, як відреагували “ультрас” на слова Блохіна, але навіть мене вони зачепили.

“А де взагалі сектор« ультрас »знаходиться?”

Що? Ні, не будемо обговорювати методи вболівання сектора, але мені одній здається це знущанням? Або що, фани не заслужили за весь цей час, щоб їх помітили? Це що за сарказм такий?

“Корона не впаде”, – кажуть, коли людина не хоче робити чогось, що, як він вважає, нижче його гідності. У даному випадку, я думаю, що корона взагалі незрозуміло яким чином тримається досі на головах у “Динамо”.
Зараз як ніколи треба стояти на виході і просити вибачення у вболівальників за сезон. Не ридати, не побиватися, а серйозно сказати “вибачте”. А нехтувати єдиними людьми, які готові підтримувати команду у будь-який складний час, як так можна? Де сектор “ультрас”? Наступного разу, може бути, ми почуємо “навіщо нам глядачі, ми в футбол граємо, інше нас не цікавить і не в нашій компетенції”. А що тоді можна вимагати від футболістів, якщо так себе ведуть всі, разом з головним тренером. Якщо він лається з арбітрами, гравці будуть те саме робити, якщо він не помічає фанів, гравцям теж можна повз проходити не звертаючи увагу.

І може вам набридло, що я постійно порівнюю все з іспанцями, але не втечеш від цього. Ось, з товаришами нічого не сталося, вийшли на вулицю і попросили автографи у звичайних перехожих, нехай для ролика на підтримку збірної, ну і що.

Тай взагалі, так повелось в житті, хочеш, щоб люди тебе поважали, поважай людей. Якось так.

Марина Лагута, Жіночий погляд, footboom