У період гегемонії «Шахтаря», що тривав з 2009 по 2014 роки, через «Динамо» пройшло чимало гравців, які за своїм реальним або потенційним рівнем могли б виступати в команді і зараз.
Список досить довгий і повчальних прикладів того, як керівництво клубу витрачало гроші, вистачає. Згадуємо тих, хто провів у київському клубі більше сезону і вже покинув його, втративши шанс отримати золоті медалі. За першим критерієм, наприклад, тут не буде Раффаеля, за другим – Кранчара і Аруни.
Браун Ідейє (2011-2014)
Нігерійський форвард провів два хороших сезони, коли ставав кращим бомбардиром команди, і “змазаний” третій, коли Блохін більше довіряв свіжокупленому Мбокані. Але підсумкова результативність (45 м’ячів у 101 матчі за клуб) говорить, що Браун залишив слід в історії клубу, що б з цього приводу не думали в прес-службі. Але слід слідом, а коли з’явився шанс вигідно продати Ідейє Ігор Суркіс не схибив.
Роман Безус (2013-2014)
Про перехід Романа Безуса в столичний клуб почали говорити ще в 2010-му. Атакуючий хавбек «Ворскли» прогресував сезон за сезоном і в зимовій перерві по ходу чемпіонату 2012/13 все ж перебрався до Києва разом з партнером Євгеном Селіним. На жаль, але ні той, ні інший так толком в клубі себе і не проявили – травми, конкуренція, зниження вимог до себе. У підсумку Безус перейшов до «Дніпра» по ходу сезону, в якому «Динамо» все ж повернуло собі золото.
Так, у випадку з Безусом є нюанс. У регламенті цього сезону не вказано, скільки треба провести ігор, щоб отримати нагороду, зазначається лише, що золоті медалі отримують гравці команди, список яких подають клуби. Безус на даний момент не гравець «Динамо», але чи зробить Ігор Суркіс жест доброї волі і включить Безуса в список – відомо одному президенту «Динамо».
Леандро Алмейда (2009-2013)
Центрбек «Атлетіко Мінейро» був захисником того типу, що так подобається Валерію Газзаєву, при якому Алмейда і з’явився в Україні. На жаль, але еталоном надійності Леандро не був і близько, а після відходу російського тренера частіше був на підхваті. Розлука вийшла без печалі.
Горан Попов (2010-2013)
Де-факто македонець намагався закрити лівий фланг динамівської захисту не до 2013-го, а до 2012-го. Адже саме до того часу стало ясно, що до рівня киян він не тягне. Не були в захваті від гри Попова і в англійському «Вест Бромвічі», де він провів в оренді свій останній сезон у «Динамо». Перемога в чемпіонаті Македонії – ось реальне завдання для цього гравця.
Денис Бойко (2009-2013)
Формально Бойко перебував на контракті з «Динамо» аж до літа 2014 року, але то був молодий і гарячий, а тому виступав за другу і третю команди «Динамо». Був шанс при Газзаєві, але сам же Денис епічно його і упустив. Навряд чи він шкодує про минуле, маючи шанс стати переможцем Ліги Європи.
Маграо (2009-2011)
Все той же Газзаєв бачив у Маграо атакуючого захисника, якого не зміг виліпити з Ярмоленка, який виявився кориснішішим в атаці (дивно для колишнього центрфорварда, правда?) Маграо дійсно вийшов більше атакуючим гравцем, ніж захисником – забив м’яч «Рубіну» в Лізі чемпіонів, але траплялися дивні помилки в обороні. В результаті довелося кликати Попова.
Дуду (2011-2014)
Атакуючий хавбек, схоже, дійсно володів неабияким талантом, за який його включали в списки найперспективніших гравців Бразилії. Швидкість, дриблінг, націленість на ворота – біда, що до всього цього додавався паскудної характер і схильність до зависань на батьківщині. В результаті, за час, який Дуду провів на контракті з «Динамо», він більше дошкуляв своїм родичам під час поїздок через океан, ніж захисникам суперників.
Андре (2010-2012)
«Динамо» підписувала молодого форварда «Сантоса», який, граючи в одній команді з Робіньо і Неймаром, забив кілька десятків голів ще до 20-річчя. Отримало примхливого молодика, що не вписується в європейський футбол. Оренда в «Бордо» показала, що Андре був мильною бульбашкою не тільки за мірками України. Не краща інвестиція 8 мільйонів євро.
Бонус-трек
Андрій Шевченко (2009-2012)
Не став чемпіоном за 3 роки, проведених в команді після повернення, і кращий гравець в історії нашого футболу. Але вболівальники ще пам’ятають домінування «Динамо» в українському футболі в 90-х, до якого Шевченко дуже навіть причетний.
