В останні тижні інтерв’ю спортивного директора ” Арсеналу ” Владислава Ващука – хроніка фінансової агонії київського клубу. Для колишнього захисника ” Динамо ” “Арсенал” далеко не перший клуб у кар’єрі , який відчуває подібні труднощі. Згадаємо інших гравців прем’єр -ліги , яким постійно не щастило з працевлаштуванням – їх клуби регулярно вилітали і ставали банкрутами.
Владислав Ващук ( “Львів” , “Чорноморець” , “Волинь” , “Арсенал”)
Якщо складати хіт- парад найбільш памятних матчів в історії УПЛ , то перша гра Ващука за ФК “Львів”, що тільки-но увійшов в еліту, туди напевно потрапить . Дебютанти в першому ж матчі обіграли ” Шахтар ” з рахунком 2:0 , але ця сенсація так і залишилася головною перемогою в недовгій історії вже не існуючого клубу. Потім були фінансові труднощі , поле в Добромилі , виліт з вищої ліги і так далі , але Ващука тоді вже не було у Львові – він відмовився продовжувати виступи за клуб через півроку , коли стало відомо про урізання зарплат.
Наступним клубом Владислава став ” Чорноморець” де і з фінансами все було не так сумно , і сам Ващук був визнаний уболівальниками кращим гравцем сезону 2009/10 , але одеситів від вильоту це не врятувало. Останнім клубом , за який грав захисник , була “Волинь” – Ващук часто розповідає в інтерв’ю про свої непрості стосунки з Кварцяним , який то хвалив його , то виганяв з команди , потім повертав , робив капітаном і знову виганяв . Після закінчення кар’єри у нього був варіант стати радником президента запорізького ” Металурга ” ( а то й черговим кандидатом у резерв для планової ротації головних тренерів) , але не склалося , і ось тепер “Арсенал”. Останні роки кар’єри Ващука – символ того хаосу , який існує в підвалах вищої ліги України .
Григорій та Борис Баранці , Вадим Панас , Іван Котенко , Віталій Романюк , Анатолій Кіцута ( “Львів” , “Оболонь” )
Коли ФК “Львів ” вилетів з прем’єр -ліги вже після першого ж сезону , новий клуб довелося шукати не тільки Ващуку . Самим очевидним варіантом стала ” Оболонь” яку очолив колишній тренер ” Львова ” і нинішній тренер української молодіжки Сергій Ковалець. В ” Оболоні” незабаром опинилися Панас , Котенко , Романюк , Кіцута , і двоголовий символ ” Львова” – брати Баранці . До слова , саме нереалізований братом Григорієм пенальті в останньому турі у дербі проти “Карпат ” не дозволив залишитися у вищій лізі обом львівським клубам .
“Оболонь” прожила на кілька років довше ФК “Львова”. Ще один маленький клуб у великому місті , де всі люблять зовсім іншу команду , проіснував до 2012 року. Олександр Слободян відмовився фінансувати клуб через конфлікт з віце -президентом Олександром Алімовим . Причина відрізняється від тієї , через яку розформування загрожує ” Арсеналу” – Слободян звинувачував Алімова у привласненні клубних грошей і вимагав його відставки , а Алімов також був одним із співзасновників клубу. Але суть , загалом , та ж – здається , що клубом не вельми дорожили ні його господарі , ні місто , ні нечисленні вболівальники. Зараз Слободян намагається реанімувати клуб , створивши ” Оболонь- Бровар ” але екс – львів’ян там , звичайно , вже немає. Брати Баранці зараз грають у аутсайдері першої ліги – тернопільській “Ниві ” де опинилися цієї весни , коли в останній момент зірвався їх перехід в київський ” Арсенал”.
Віталій Рева , Євген Боровик , В’ячеслав Сердюк , Кирило Петров ( “Кривбас” , “Арсенал”)
“Кривбас ” і ” Арсенал” більше не є вузлом заплутаних взаємин реальних і формальних власників клубів , але круговорот гравців в українській прем’єр – лізі продовжився і після ліквідації криворізької команди. Це була остання масова міграція гравців між “Дніпром” , “Арсеналом ” і ” Кривбасом ” – в літаку , яким разом літали на збори клуби одного пулу начебто як в цілях економії , літати більше нікому , окрім “Дніпра” (і то як відомо не завжди)
Ось і четвірці гравців , яка починала минулий сезон у кризовому “Кривбасі” а цей – в кризовому “Арсеналі” дуже ймовірно , знову доведеться шукати нове місце роботи. Кирило Петров , свого часу одна з головних надій українського футболу ( у юнацькій збірній він вважався талантом не меншим, ніж Гармаш ) в проміжку між Кривим Рогом і Києвом встиг ще вилетіти з “Говерлою ” та після ліквідації ” Кривбасу ” в УПЛ залишилися і сам Петров, і закарпатська команда. Можливо , щоб ” врятувати” когось ще від вильоту , Кирилу варто повторити маневр ?
Георгій Цимакурідзе , Ара Акопян ( «Сталь» , «Іллічівець » )
Клуби , які знаходяться на ” донецькій” орбіті , зараз не відчувають проблем ні з фінансуванням , ні з збереженням місця в прем’єр -лізі. Але не так давно донецький ” Металург” був контрольно – пропускним пунктом у європейський футбол для найдивовижніших легіонерів від тоді ще просто молодшого брата Коло Туре Яя до молодшого брата Самуеля Ето’О Давида – П’єра (цьому і зараз окрім зоряного родича пишатися особливо нічим) .
” Металургу” така кількість гравців у складі була абсолютно не потрібна , і він щедро віддавав в оренду зайвих футболістів менш благополучним дружнім клубам . Кавказькі легіонери , які пограли практично у всіх командах Донбасу , в сезоні 2006/ 07 встановили цікве, але сумнівне в плані успіху досягнення . Першу половину сезону вони провели в оренді в алчевської ” Сталі” а другу – в “Іллічівці”. За підсумками сезону з тоді ще вищої ліги вилетіли якраз команди з Алчевська і Маріуполя . Хоча б не збанкрутували , і то добре. Цимакурідзе ще пограв кілька сезонів за ” Зорю” , а його останнім клубом , значиться , увага , таїландський ” Пхукет ” . Є підозра , що це збірна російськомовних відпочиваючих , а друга назва команди ” Руссо турісто ” .
Мацей Налєпа ( “Карпати” , “Вента” , “Харків” )
Призабуте вже прізвище польського воротаря знову було на слуху влітку цього року , коли швейцарські суди розглядали справу про договірний матч “Карпат” і “Металіста”. Але у Налєпи кар’єра складалася не надто здорово і до цієї гри , і після.
Під час свого першого періоду в “Карпатах” Налєпа вилетів з ними в першу лігу , а потім опинився в Латвії. “Вента” вважалася тоді амбітним проектом , а стала фактично чорною міткою і для поляка , і для Юрія Беньо , який потім став свідком ще й банкрутства ” Львова ” і для Олега Лужного , який опинився в ” Таврії” у не найкращий для кримського клубу час .
Сам же Налєпа після внутрішнього розслідування Димінського опинився в ” Харкові ” повторив долю ” Карпат” у плані вильоту з Налєпою у воротах , а ” Львова” – в плані раптової смерті .
Андрій Березовчук ( “Миколаїв” , “Металіст” , “Харків” )
До того як стати рідкісним українцем у складі латиноамериканського “Металіста” Березовчук познайомився з усіма принадами української трясовини . Вихованець миколаївського футболу застав і останній сезон рідного клубу у вищій лізі , і ехо 90- х, коли президента ” Миколаєва ” звинуватили у вбивстві віце -президента. Порівнюючи з ситуацією в “Оболоні” в 2013 році , можна говорити , що за десять років в Україні багато що змінилося: тоді знищували конкурентів , зараз – підприємство, яке стало об’єктом спору.
Березовчук пішов з ” Миколаєва ” в ” Металіст ” з яким у сезоні 2002/ 03 зайняв почесне шістнадцяте місце. До срібних медалей залишалося десять років. Наступним клубом захисника став ” Харків” правонаступник “Арсеналу”. Харківське дербі тоді було мало не найпринциповішим в Україні. Там було все: і масова бійка на полі ще в першій лізі , і перехід декількох гравців на чолі з Березовчуком з “Металіста ” в ” Харків” і переможний гол Андрія колишньому клубу в дербі з вітальним жестом уболівальникам в стилі Рибки. А потім було повернення Березовчука в “Металіст” з вирішальним автоголом у єврокубкових матчах проти ” Динамо”. Короче кажучи , пристрасті , які Солу Кемпбеллу могли тільки снитися .
Андрій Оберемко ( “Борисфен” , “Харків” , “Кривбас” , “Іллічівець” , “Металург” З )
Рекордсменом цього невеселого рейтингу став постійно орендований кудись Андрій Оберемко (належав Динамо , а зараз Металісту) . Він встиг пограти (або , принаймні , побути в заявці ) відразу трьох клубів , які зараз вже не існують – “Борисфена ” , “Харкова ” і “Кривбаса”. Крім цього Оберемко вилетів з ” Іллічівцем ” в 2007 році , і повинен був вилетіти з безнадійним запорізьким ” Металургом ” у 2013 році. Але здається , що справа тут не тільки в кармі Андрія – зараз в Україні практично всі клуби колись перебували у стані клінічної смерті. Просто комусь пощастило трохи більше.
Автор Илья Новиков , ua.tribuna.com
