Як відомо, гра в м’яч існувала в різних країнах з давніх часів, а правила сучасного футболу були складені в Англії в 1863 році.
В другій половині 18-го століття знайомити українське населення з футболом довелося іноземним робітникам, службовцям та морякам, або молоді, що вчилася в інших містах і грала в рідних містах і селах на канікулах.
Появі і розвитку футболу в тій частині сучасної України, яка відносилася до Російської Імперії, посприяв ряд геополітичних та економічних факторів. Основні з них – це розвиток Донецького кам’яновугільного басейну, будівництво телеграфної лінії між Англією та Індією і розвиток промисловості та товарообігу як таких.
Одесу можна вважати і піонером футболу в усій Російській Імперії. В її столицю Санкт-Петербург гра в м’яч ногами прийшла на рік пізніше – у 1879-му. До речі, її привезли туди також британці – службовці Сампсонієвской і Невської ниткових фабрик. На пустирях, розташованих поблизу них, грали футбольні команди, складені з англійців і шотландців. В 90-ті роки XIX століття футбол з’явився і в Москві.
Нова гра знайшла прихильників серед одеситів. У різних куточках міста – на Михайлівській площі, на вулицях і площах Молдаванки, Слобідки, Сахалінчіка, Голопузовкі і Пересипу – хлопчаки стали ганяти м’яч. Найчастіше він був зліплений з ьряпок, а футболісти грали босоніж. Улюбленим місцем змагань була галявина на Михайлівській площі (нині парк імені Т.Г.Шевченка), що називалася “Чорне море”.
У 1907 році викладач англійської мови в гімназії Юнгмайстера Пітерса організував в цьому навчальному закладі футбольну команду. Адміністрація гімназії домовилася з керівництвом ОБАК про виділення футбольного поля для тренувань і матчів. В цей же час кілька любителів гри в м’яч утворили Одеський кружок футболу (ОКФ), а восени 1908 підполковник 11-го саперного батальйону В.Шеремет з вихованців 3-й гімназії організував “Шереметьєвський гурток спорту”.
Восени 1911 була створена Одеська футбольна ліга. До неї увійшли ОБАК, ОКФ, “Шереметьєвський гурток спорту”, “Спортинг-Клуб”, “Вега”, “Індо”, команда німецького спорттовариства “Турн-Ферайн” (спочатку на її місці була грецька команда “Вікторія”, але та швидко припинила своє існування через нестачу коштів) і “Флорида”. Головою ліги був обраний Ернест Джекобс.
Першим чемпіоном Одеси в 1911 році став ОБАК, незважаючи на свою поразку від Шереметьївців, бо ті сенсаційно програли якомусь “СТАНДу”. В наступні роки чемпіонами міста ставали: 1912 – ОБАК, 1913 – “Шереметьєвський Гурток Спорту”, 1913/1914 – “Спортинг-Клуб”, 1915 – “Шереметьєвський Гурток Спорту”, 1916 – “Спортинг-Клуб”, 1916/1917 – ОКФ , 1917/1918 – “Вега”.
Чемпіонат 1913/1914 пройшов за системою осінь-весна і став прощальною піснею прославленого одеського британського клубу (ОБАК). Програвши всі три зустрічі Шереметьївці, “Вега” та “Спортингу”, англійці вибули з числа команд, які виборювали звання чемпіона міста. Вчителі поступилися місцем учням. У вирішальному матчі “Спортинг-клуб” виграв у Шереметьївки 1:0 і вперше став чемпіоном.
Крім офіційного в Одесі існував і “дикий” футбол. Це були дитячі команди, середній вік яких становив 10-13 років, з екзотичними назвами “Чорний ящик”, “Кречет”, “Шанхай”, “Бляшаний чайник”, “Швейцарська долина”. Найбільш популярною серед “диких” команд була команда “Чорне море”, що стала своєрідним юнацьким клубом приморського району. Цікаво, що для того, щоб потрапити в “Чорне море”, треба було пройти випробування, що проводилися “ветеранами”. “Обряд” включав в себе випробування з футболу, кулачному бою, стрибків у воду.
Далі буде….
використано матеріали kopanyi-myach.info
