<
>

Реклама

Історія COMEBACK

Всі твої камбеки. Українські тренери, які йшли, щоб повернутися

Spy-Football.com

12/5/2013 , 12:17

На тлі повернення на звичні для себе місця роботи Кварцяного і Дячука-Ставицького, згадаємо вітчизняних тренерів, які не вважали негожим повторно ввійти в ту ж футбольну річку.

Юрій Дячук-Ставицький

Клуб: «Карпати » 

Кількість повернень: 4 

Роки роботи: 1989 (віце-президент), 1996-98 (асистент Мирона Маркевича), 2004-09 (асистент Мирона Маркевича, головний тренер, спортивний і генеральний директор), 2012 (в. о. головного тренера), 2013 – …

Динаміка результатів: Як самостійний тренер Дячук-Ставицький зміг почати роботу з « Карпатами »лише наприкінці сезону-2003/04. Тоді після звільнення Маркевича йому не вдалося врятувати зелено-білих від першої ліги. Там за два роки пан Юрій зміг побудувати симпатичну молоду команду, яка навесні 2006-го дійшла до 1/2-ой Кубка і повернулася в еліту. У чемпіонаті 2006/07 Дячук-Ставицький, який явно не переоцінював свій тренерський талант, з радістю пішов на адміністративну роботу. Коли ж знадобилося, він зміг підміняти головного тренера Олександра Іщенка на шість матчів, а «Карпати» фінішували при ньому восьмими. Наприкінці невдалого сезону-2011/12 в клубі знову згадали про Дячука. В останніх шести турах він зміг добути дві перемоги, які й допомогли львів’янам втриматися в еліті.

Де сьогодні: «Карпати »знову загнали себе в кут, і без свого перевіреного антикризового менеджера, який на рік відійшов від великого футболу, їм не обійтися і цього разу. Вибір логічний – досвіду у львівського «містера Вульфа» у таких справах достатньо. Та й ситуація все ж не настільки катастрофічна, як була рік тому.

Віталій Кварцяний

Клуб: « Волинь » 

Кількість повернень: 3 

Роки роботи: 1989-90, 1994-1996, 2001-11, 2013 – …

Динаміка результатів: Мало хто пам’ятає, що « Волинь» при Кварцяному була чемпіоном України. Правда, то була перемога у друголіговій українській зоні ще союзного чемпіонату. Два перших волинських сезони Віталія Володимировича в незалежних першостях (94/95 і 95/96) були спробами втриматися в еліті – але завершилися якраз вильотом і звільненням. Третій відрізок роботи Кварцяного в Луцьку вийшов самим тривалим (10 років), насиченим подіями і якісним з точки зору будівництва команди. У 2001-му Кварцяний повернув клуб у вищий дивізіон, де відразу посів шосте місце і дістався до півфіналу Кубку України. Потім був прогнозований спад (13 і 8 місце), виліт, чотири сезони у першій лізі, повернення і відставка взимку 2011 року.

Де сьогодні: Після невдалих вояжів до Кривого Рога та Запоріжжя Кварцяний знову в луцькому клубі. І нехай нікого не бентежить його нинішня приставка «в. о. ». На роль рятівника Кварцяний погодився з урахуванням повної незалежності в роботі і гарантій на майбутнє. Ставка керівництва «Волині» на брутального і норовливого фахівця зрозуміла – “вставляти” гравцям ніхто краще Кварцяного не вміє.

Валерій Яремченко

Клуб: « Шахтар » 

Кількість повернень: 3 

Роки роботи: 1990-94, 1996-99, 2001, 2002-03

Динаміка результатів: Яремченко почав працювати тренером у « Шахтарі» ще в середині 80-х при Вікторі Носові. Його перший самостійний досвід збігся з дебютними сезонами незалежного чемпіонату. Успіхи виявилися скромними (максимум – друге місце в сезоні-93/94), але така була реальна сила тодішнього « Шахтаря». У Донецьку все одно хотіли більшого, а європейський конфуз 1:4 від «Ліллестрема» лише прискорив пошуки нового тренера – взимку 94-го Яремченко змінив Володимир Сальков.

Втім, Валерій Іванович отримав другий шанс і використав його як міг. У 1997-1998 його « Шахтар»вже був цілком реальним конкурентом«Динамо ». Два срібла, Кубок України, вихід до 1/8-мої Кубка кубків і виховання Зубова з Воробеєм – все це віднесемо Яремченко в актив. У пасив – черговий розгром у єврокубках (0:4 від «Цюріха» в Кубку УЄФА). Саме черговий ляпас в Європі знову коштував йому місця, а в Донецьку об’явився Анатолій Бишовець. Повернення № 2 вийшло зовсім коротким. У 2001-му Яремченко на три матчі став «в.о.» між Віктором Прокопенко і Невіо Скалою. Зате куди масштабніше вийшло повернення № 3. Яремченко після відставки Скали довів сезон 2002-03 до кінця. При ньому «Шахтар» до останнього захищав свій чемпіонський титул, але все ж поступився«Динамо» трьома очками на фініші. У Донецьку в той час вже будували європейський клуб….

Де сьогодні: Останнє місце роботи – «Іллічівець» звідки його виставили в жовтні 2011-го. Тепер Яремченко відкритий до пропозицій, тільки от попиту на нього поки немає – а епоха в рідному «Шахтарі», здається, закінчилася безповоротно.

Мирон Маркевич

Клуб: «Карпати » 

Кількість повернень: 3 

Роки роботи: 1992-95, 1996-98, 2001-02, 2003-04

Динаміка результатів: Перший період роботи Маркевича з «Карпатами» розтягнувся на три сезони і за результатами цілком відповідав можливостям клубу: клуб з року в рік фінішував у середині таблиці, зате вийшов у фінал Кубка України-93. Друга поява Мирона Богдановича в «Карпатах» виявилася ще успішнішою. Бронза-97/98 з двома перемогами над «Динамо »- це по тим (та й за нинішніми) часам ого-го. А в ті роки кияни “гуділи” в Європі. По іменах і якістю гри ту команду досі вважають у Львіві однією з найкращих в історії. А от наступні дві спроби з «Карпатами» Маркевичу явно не вдалися. У сезоні-2001/02 він протримався на своєму посту лише перше коло. У чемпіонаті 2003/04 Маркевич прийшов у команду як рятівник – але мало того, що не зміг розгребти завали імені Івана Голаца, так ще й погіршив становище до вильоту в першу лігу.

Де сьогодні: Плоди своєї останньої роботи в «Карпатах» Мирон Богданович пожинає досі. У Львові до нього вельми неоднозначне ставлення, а нинішнє керівництво клубу і чути нічого не бажає про такого тренера. Хоча самому Маркевичу вже давно і в Харкові добре – там він за вісім років створив нового претендента на чемпіонський титул.

Анатолій Заяєв

Клуб: « Таврія » 

Кількість повернень: 3 

Роки роботи: 1991-94, 1995, 2001, 2002-04

Динаміка результатів: Тут усе досить просто. Стрибнувши у першому чемпіонаті вище декількох голів відразу, « Таврія » Заяєва потім марно намагалася хоч якось наблизитися до цього рівня. Два постчемпіонских сезони у нього явно не вийшли – 10-е і 8-е місця. Вихід у фінал Кубка-94 показав, що Заяєв як і раніше вміє працювати на коротких дистанціях, але це не врятувало його від звільнення і не дозволило надалі затриматися в «Таврії» надовго. Короткочасні повернення в клуб були продиктовані скоріше панікою керівництва, ніж бажанням дати Заяєву другий шанс. А коли така можливість у нього все ж з’явилася, виявилося, що час Анатолія Миколайовича вийшов: 9 місце в сезоні 2002/03, 12-е – в сезоні 2003/04 і цілком очікувана відставка в 2004-му.

Где сьогодні: Творця чемпіонської «Таврії» вже півроку як немає з нами – у грудні 2012-го Анатолій Миколайович загинув в автокатастрофі. Тепер сімферопольські вболівальники пропонують перейменувати на його честь міський стадіон.

Йожеф Сабо

Клуб: «Динамо » 

Кількість повернень: 2 

Роки роботи: 1993-97, 2004-05, 2007

Динаміка результатів: Під час свого першого періоду роботи з «Динамо» Сабо плавно трансформувався з начальника команди в головного тренера. Побувши «пожежним» після Пузача, він змінив Фоменка, здобув титул 1994 року, Пересидів Павлова, зробив золотий дубль 96-го і з чистою совістю поступився своїм місцем Лобановському взимку 97-го. Цінність тієї роботи Сабо не стільки в титулах, скільки в тому, що це він підготував основу блискучої команди Лобановського 97-99 років. Ну і про феєричну перемогу 3:2 над «Спартаком» в 95-му не потрібно забувати. Після цього на Йожефа Йожефовича в клубі вже розраховували більше як на віце-президента.

Приводом для його другого пришестя на посаду головного тренера в сезоні 2004/05 стало швидке звільнення Михайличенка після провалу в домашньому матчі з «Трабзонспором». Сабо довелося на ходу ставити тій команді гру, що й привело в підсумку до семи очок відставання від «Шахтаря» і втрати титулу чемпіона країни. Останній прихід на тренерську лавку «Динамо» трапився у Сабо після відставки Демяненка в 2007 році. Побувши 6 матчів «в. о.» і з тріском поступившись «Нафтовику» з Охтирки, Йожеф Йожефович пішов не тільки з тренерської професії, а й з«Динамо»взагалі.

Де сьогодні: Ось уже який рік Сабо працює експертом на телебаченіЗ захватом критикує «Динамо» і, судячи з усього, повертатися туди не планує.

Олег Таран

Клуб: « Кривбас » 

Кількість повернень: 2 

Роки роботи: 1997-2000, 2006-09, 2012 – …

Динаміка результатів: Безумовно, перший період роботи Тарана з «Кривбасом »- найкраще, що було в історії самого клубу і в його тренерській кар’єрі. Дві бронзи на межі тисячоліть і участь в єврокубках, здавалося б, зробили Тарана топ-спеціалістом хоча б за українськими мірками. Але в підсумку він ніде так і не був потрібний по-справжньому. Окрім, зрозуміло, Кривого Рогу. Перше ж повернення Тарана в «Кривбас» показало його вміння будувати міцну команду при дефіците коштів і кадрів. Саме цим же він займається і зараз, під час другого камбека. На фоні безгрошівя і можливого зникнення клубу Таран , навіть проваливши осінь, примудрився вступити в боротьбу за европутівки.

Де сьогодні: Що буде т з «Кривбасом» влітку, не знає ніхто. Зате ясно, хто кращий тренер в його історії.

Юрій Сьомін

Клуб: «Динамо » 

Кількість повернень: 1 

Роки роботи: 2008-09, 2010-12

Динаміка результатів: Сьомін – останній тренер, з яким «Динамо » перемагало в чемпіонаті. І було це в сезоні-2008/09. Тим же роком датований і останній успіх киян на євроарені – вихід у півфінал Кубка УЄФА. На жаль, влітку 2009-го Сьомін раптово повернувся до Москви, і та його команда була швидко зруйнована Валерієм Газзаєвим. Повторна спроба створити щось подібне у Юрія Павловича не вийшла. Ідеї були несвіжі, а кадровий ресурс виявився слабкішим попереднього. У результаті – два втрачених чемпіонства, програний фінал Кубка і звільнення у вересні 2012-го.

Де сьогодні: Просидів 9 місяців без роботи, Сьомін ніби вже почав збиратися в один з клубів багатого чемпіонату Азербайджану. У «Динамо » його в найближчому майбутньому точно не чекають.

В’ячеслав Грозний

Клуб: «Арсенал » 

Кількість повернень: 1 

Роки роботи: 2002-04, 2010

Динаміка результатів: Грозний був головним конструктором амбітного проекту під назвою «Арсенал »(Київ). У сезоні-2002/03 його команда була реальною силою в українському футболі – правда, багато в чому за рахунок армійської спадщини. До бронзи канонірам не вистачило чотирьох очок, хоча і 5-е місце тоді було визнано успіхом. Через рік проект дав тріщину, і натхнення стало покидати Грозного. В’ячеслав Вікторович пішов з клубу за п’ять турів до кінця, а команда фінішувала в глибокій середині таблиці. По ходу сезону-2009/10 Грозний повернувся і спробував відродити свої відносини з киянами, але через девять ігор зрозумів, що його та клубні цілі не збігаються. Правда, і той «Арсенал » був добротної бойовою одиницею – принаймні, не боровся за виживання.

Де сьогодні: Невгамовний В’ячеслав Вікторович не сидить без діла. Звільнений у грудні 2012 року із казахстанського «Тоболу», він невтомно роздає інтерв’ю і виступає в ролі експерта. Грозний відчуває в собі ще величезний нерозбещений потенціал тренера, тому якщо нові власники «Арсенала» захочуть з ним співпрацювати, то чому б і ні.

Михайло Фоменко

Клуб: « Металіст » 

Кількість повернень: 2 

Роки роботи: 1996-2000, 2001-02, 2003

Динаміка результатів: Саме при Фоменку « Металіст » повернувся наприкінці 90-х у вищий дивізіон. При ньому вельми середня по іменах команда провела два дуже якісних сезони, втягуючись обидва рази в боротьбу за єврокубки. Після року в київському ЦСКА Фоменко знову приїхав до Харкова і ледь не зачепився за бронзу. Той « Металіст » (з Мізіним, Гецко, Паляницею і Пушкуцою) вже і справді рвався до Європи. До третього місця не вистачило двох очок. Здавалося б, ще трохи і клуб з тренером чекають медалі, але сезон 2002/03 став повним фіаско. Після невдалого старту Фоменко пішов, а замінив його Валентин Крячко, який лише погіршив становище. За сім турів до фінішу Фоменка повернули, проте механізм саморуйнування вже було не зупинити: дезорганізований «Металіст» програв усі головні матчі за виживання і ганебно загримів у першу лігу з останнього місця.

Де сьогодні: Нині Михайло Іванович цілком успішно керує національної збірної, осоромивши всіх скептиків щодо своєї тренерської профпридатності.  У «Металісті» зараз золотий вік епохи Маркевича, і ніхто там навіть подумати не сміє про будь-якого іншого тренера. Хоча якщо пофантазувати, то рокіровка «Маркевич у збірній – Фоменко до « Металіста»- не так вже абсурдна.

Ігор Яворський

Клуб: « Нива » Тернопіль

Кількість повернень: 2 

Роки роботи: 1994-98, 2000-01, 2012 – …

Динаміка результатів: Робота Яворського з «Нивою» у другій половині девяностих – це зоряний час тернопільського футболу. Причому в перших трьох сезонах Яворський був граючим тренером, що сьогодні взагалі неймовірно на рівні елітних ліг. « Нива » тоді була не просто міцним середняком і командою, яка « возила » вдома навіть фаворитів, але при Яворському вони навіть примудрялися прогресувати: 13-е місце, 9-е і нарешті повторення кращого результату в історії – 7-е! Пройшовши свій пік, команда братів Капанадзе та Ігоря Біскупа стрімко покотилася вниз, а сам Яворський поїхав працювати до Івано-Франківська. Перше повернення знаменитого Явори до рідного клубу стало спробою витягнути команду з трясовини. Але програвши 6 матчів з 7, він поступився роллю рятувальника-камікадзе Біскупу, при якому « Нива » і вилетіла. Вдруге повернувся у вже друголігову «Ниву» Яворський лише через 11 років.

Де сьогодні: Сьогодні Ігор Петрович намагається повернути команду в першу лігу, і це йому напевно вдасться. Реалії такі, що зараз у нас раді будь-якому стабільному клубу, а у «перезавантаженої» «Ниви» плани серйозні. Ймовірно, як і у Яворського в його новому-старому клубі.

Анатолій Волобуєв

Клуб: « Сталь »Алчевськ 

Кількість повернень: 1 

Роки роботи: 1989-2006, 2009 – …

Динаміка результатів: Волобуєв і « Сталь »- поняття в Алчевську синонімічні. Загалом Анатолій Іванович працює в клубі вже більше 23 років. Саме при ньому команда вперше піднялася у вищий дивізіон. Той досвід вийшов не зовсім вдалим – передостаннє 13-е місце і всього лише три перемоги. У вишку « Сталь » повернулася в 2005-му, і той чемпіонат – досі кращий в історії клубу. У неймовірно жорсткої конкуренції за виживання команда Волобуєва фінішувала одинадцятою, показавши характер і набравши 11 очок у п’яти вирішальних матчах. Далі було дивне призначення головним тренером опереткового голландця Тона Каанена, набір незрозумілих легіонерів, і « Сталь » пішла в першоліговий забій. Через два роки Волобуєва повернули. Команда за рахунок внутрішніх резервів швидко прийшла в порядок і зараз на шляху в УПЛ.

Де сьогодні: « Сталь » вже четвертий сезон з Волобуєвим після його повернення з Луганська. Цей рік складається як ніколи успішно – команда суворих алчевських мужиків іде на другому місці, і вже в наступному сезоні ми її знову побачимо у вищому дивізіоні.

Святослав Василик, ua.tribuna.com

ТегиТеги:

Реклама