Українські ультрас заключили перемир’я у лютому 2014 року і зараз воюють проти терористів разом, але після війни вони готові повернутися до “махачів”
Ще за часів Майдану українські ультрас показали приклад єднання нації навколо однієї спільної мети. Тоді ворогами фанів були режим Януковича та спецпідрозділ “Беркут”. Але у той момент ніхто не думав про те, що в один прекрасний день фанати підпишуть справжню мирову, відмовившись від звичних “махачів” стінка на стінку, та певної ворожнечі на стадіонах.
13 лютого – день в історії фанатського руху України, коли була підписана мирова (за інформацією деяких джерел, перемир’я оголосили 22 лютого). Українські ультрас відмовилися від ворожнечі заради спільної мети – повалення режиму Януковича та незалежності України.
Від того дня навіть під час матчів непримеримих суперників, наприклад, “Динамо” – “Шахтар”, “Дніпро” – “Металіст” чи “Карпати” – “Шахтар”, із секторів ультрас на адресу суперників не лунають образливі кричалки. Якщо раніше більшість фан-рухів об’єднували лише слова “Слава Україні”, а вболівальників “Шахтаря” рідко вважали патріотами, то сьогодні все стало інакше. Українські ультрас об’єдналися.
Але єднання фанів виражається не тільки у вболіванні на стадіонах. Вболівальники були разом на Майдані, виходили на протести в українських містах, полюючи на тітушок, допомагаючи підтримувати спокій на вулицях міст. Навіть з перших днів російської агресії, коли в повітрі запахло війною, саме ультрас першими почали записуватися у добровольчі батальйони, щоб йти на захист Батьківщини.
Фанати “Дніпра”, “Металіста”, “Карпат”, “анексованих” кримських “Таврії” та “Севастополя”, “Шахтаря”, “Динамо”, “Волині”, “Металіста”, “Чорноморця” та інших, вирушили у зону АТО, щоб разом боронити Україну. У соцмережах фанів постійно можна побачити фотографії ультрас з передової, а їхні побратими у той самий час допомагають їм з тилу, збираючи гроші, купуючи все необхідне та вболіваючи на стадіонах. До кінця війни вони будуть разом. А от про те, що буде потім, сьогодні можна лише здогадуватися. Щоб трішки розібратися у цьому питання та заглянути у майбутнє ми звернулися до представника одного з фан-рухів Києва Ігоря Г.
Що буде після війни
За словами Ігоря, ультрас повернуться до старого життя. Хтось піде назавжди з фан-рухів, бо психологічно не зможе повернутися до мирного життя через війну, можливо, залишиться в армії, а дехто, навпаки, захоче поскоріше взяти участь у “махачі”. Тим більше, що фанатські рухи постійно поповнюються молодими “бійцями”.
“Справжньої ненависті між ультрас ніколи не було, а після війни навіть стереотип ворожнечі відійде у минуле. Але протистояння будуть. На стадіонах лунатимуть образливі кричалки на адресу суперників, але буде набагато більше об’єднуючих пісень та гасел. Фани разом постійно згадуватимуть війну і пролиту кров побратимів. Обов’язково будуть “махачі”, бо без них неможливе фанатське життя”, – каже Ігор Г.
Головна перемога – зміна суспільної свідомості
До війни у суспільстві існував стереотип, що ультрас – бандити, хулігани та дурні. Після війни українці переосмислять ставлення до фанів. Відтепер всі поважатимуть їхній внесок у боротьбу проти ворога.
