Динамо в черговий раз не змогла перемогти в Чемпіонаті України і головному тренеру Олегу Блохіну знову доведеться пояснювати невиразну гру київського клубу. Ось 7 універсальних пояснень, які звичайно раніше вже звучали, але все одно можуть знадобитись тренеру в бесіді з журналістами:
1. Пік форми запланований на пізніше. Улюблене виправдання тренерів. Шкода тільки уболівальникам не вдається застати цей пік вже багато років. Швидше за все, тренерський штаб філігранно розраховує, щоб пік припадав саме на зимову відпустку команди, щоб гравці могли максимально відривалися на пляжному узбережжі.
2. Футболісти не змогли налаштуватися на суперника. Теж дуже гарне виправдання. “Кривбас” для нас несерйозний суперник і “Бордо” – команда не нашого рівня. А на «Барселону» навіть немає сенсу налаштовуватися, оскільки шансів немає. Правда, з такою грою, розраховувати на матчі з футбольними вершками не приходиться, а в Європі «Динамо» вже навіть БАТЕ не поважає. Але це ж білоруси, кияни їх теж не поважають.
3. Ігрові зв’язки ще не налагоджені. Серйозний аргумент: як же можна грати, якщо зв’язок немає. Правда, краще відразу закінчувати конференцію після такої відповіді. Адже журналісти знають, що практично вся команда разом більше року, та й на зимових зборах «Динамо», будемо сподіватися, не в Play Station грала. Хоча навіть комп’ютерні ігри навчають азам стратегії і тактики.
4. Рівень футболістів не відповідає рівню команди. Сказати то це можна, але з кожним роком він звучить все менш переконливо. Вже 10 років рівень команди високий, а футболісти ніяк не відповідають вимогам. Якщо купити кращих футболістів не виходить, то може пора визнати проблему і опустити планку команди. До того ж цей показник настільки ж ефемерний, як і заяви про бажання перемогти в лізі Чемпіонів за три роки.
5. Уболівальники не підтримали команду. Відмінна ідея. Очі гаснуть у гравців. Приїжджають вони в холодний Київ, виходять на поле, а на стадіоні всього 20 тисяч фанів, яким дозволили подивитися в живу на своїх кумирів. А де ще 60 тисяч бажаючих? Де ажіотаж? Чому вболівальники Лондона, Барселони або навіть Донецька приходять підтримати свою команду, а ледачі кияни ні? Відповідь треба шукати в собі.
6. Футболісти не розуміють філософію «Динамо». Це один з головних міфів, та трясовина, яка тягне команду вниз. Пора визнати що для нинішнього «Динамо» на одній філософії успіху не досягти. І чи не здається, що філософії «Динамо» то й не було? Був тільки В.В. Лобановський, зі своїм баченням футболу. А коли його не стало, то з’явилися люди, які невдало намагаються копіювати його конспекти. Зараз для команди потрібно вирішувати насущні проблеми і створювати фундамент команди. Починати з кваліфікованого, відповідального менеджменту та єдиної вертикалі в футбольному клубі.
7. Не пощастило. Взагалі універсальне виправдання. Не йде м’яч у сітку! Але хочеться звернути увагу на те, що не пощастити може один або два рази. Ну – три. А якщо в 19 матчах у Динамо дві нічиї і п’ять (5!) поразок, то це тенденція. Команда програла всім основним конкурентам і двом середнякам – Металургу Д. і Ворсклі, а нічия з Кривбасом доводить невтішну для киян тенденцію – вони стають четвертою командою країни. З усього можна зробити тільки один висновок. Виправдань такій грі і результатам знайти не можна. І намагатись це зробити не треба. Потрібно перебудовувати команду, а вболівальникам вірити в світло в кінці тунелю. Адже більше нічого не залишається.
