Відрядження до Барселони розпочалось з театру. Так-так, саме з сцени. До цього ще було 4 пресухи. Але вони було «ніпрощо». Піке згадував 94-й рік, коли «Барса» програючи 4 м’яча відігралась з «Міланом». На обличчі у Тіто Віланови вже було написано: «Все дуже погано». Шмайнштайгер та Мюллер багато усміхались. Єдине, що могли бути в пригоді це запитання до Хайнкеса про Тимощука. Тренер «Баварії» відповів у найкращих консервативних традиціях: «Тимощук професіонал. Він багато зробив для клубу. Це важливий гравець у якого більше 120 матчів на міжнародній арені». Матеріал для новин. А не для останнього сюжету програми «Профутбол». А театр повернув настрій.
Невеличкий театральний колектив, чий зал знаходиться у підвалі(до речі приблизно в таких умовах колись займався тайським боксом – прим. Автора), вирішив гарно «потролити» футболістів. Розмістили плакати з Пепе та Бускетсом, як приклад найбільш виразної симуляції. І тепер відпрацьовують як треба правильно симулювати. До речі, футболістів туди запрошують. Оскільки наші герої, на думку директора театру, дуже погано це роблять. Тому у театрі пропонують, щоб кожна команда мала свого театрально наставника, який би вчив гравців вміло заробляти картки. Театральна група, яку відвідує 25 людей, тепер стала популярною. Не так сильно збільшилась кількість учнів. Проте вже 6 разів приїжджали журналісти. Багато грошей на рекламу не потрібно, головне ідея.
Історію про те, що «Барселона» не одразу підписала Мессі через його проблеми з здоров’ям знають напевно усі. Однак те, що першу угоду 13-річний аргентинець з клубом підписав на серветці у барі не знав навіть наш штатний аналітик редакції «Профутболу» Олександр Золотогорський. Колишній агент Хосеп Марія Мінгелья, якраз та людина, яка підписувала цю серветку як представник Мессі. Це був початок 2000-х і в «Барселоні» не було практики підписувати гравців на перспективу. Клуб хотів підписувати гравців одразу для першої команди. А не чекати поки маленький хлопчик виросте. І у випадку з Мессі, було не зрозуміло чи виросте він взагалі. Мінгельї відео з матчами Мессі у Аргентині висилав його партнер, який переконував агента влаштувати хлопчика у «Барселону». В дитячому футболі аргентинець був таким самим. Обводив пів команди і заганяв м’яч у лузу. Сім’я Мессі жила у готелі і чекала поки клуб прийме рішення. А тим часом майбутній збирач золотих м’ячів грав за молодіжну команду «Барси». Після одного з матчів агент попросив спортивного директора «Барселони» таки вирішити. І коли каталонці дали добро, то під рукою не було жодного паперу. В результаті першу угоду Мессі з «Барселоною» підписали на серветці. Вже потім ця серветка перейшла у контракт. А папірець з бару згодом поставили у клубному музеї.
Про авторитетність 71-річного Мінгельї говорить імена його колишніх клієнтів. Марадона, Стоїчков, Ромаріо, Рівалдо та Мессі. Він навіть книжку про свою роботу написав. Коли Мінгелья йшов на пенсію Жардел ледь не плакав, кажучи як же він може залишити футбол. Зараз коментує матчі на телебаченні.
Талісман «Барселони» Жозеп Касальяс більш відомий як дідусь «Барселони» популярний персонаж. Перед грою про нього навіть написав журнал Ліг чемпіонів. Попередній президент клубу навіть надав 71-річному дідусю статусу офіційного талісману клубу. Такий собі наш Парамон. Однак у київського фаната юридичного статусу немає. У нього беруть інтерв’ю та пишуть в газетах. Але перед грою навіть по розмові з ним було зрозуміло, що шансів небагато. Це ж підтвердив і стартовий склад без Мессі. Напевне без нього «Барса» не здатна на диво. Ніхто так і не зрозумів , чому Віланова лишив його на заміні. Лише через те, що аргентинець відчув дискомфорт у попередньому матчі?
«Барселона» лишивши Віланову не захотіла змінювати свою стратегію. Роблячи ставку на своїх. Ми так багато говоримо про клубну академію «Барселони», про концепцію її гри. Однак вона кожного року не випускає Мессі, Чаві та Ін’єсту. А вони з роками кращими не стають. До речі, у Каталонії дуже незадоволені селекційною роботою клубу. Точна відліку починається з трансферу нашого Дмитра Чигринського. Про якого теж ставили жартівливі вистави у театрах.
Я ніколи не був особливим прихильником «Барселони», проте було шкода спостерігати за «Камп-Ноу» коли їх команду розбивала на шматки німецька машина. Мені здавалось, що лише у нас люди можуть не додивлятись гру і за поганого результату поспішати з стадіону. Там не звикли, що «Барселона» може так програвати. «Камп-Ноу» плакав коли бачив обличчя Мессі. Він ще більше пускав сльози коли спостерігав за грою своєї команди. Йому було ще важче коли останні хвилини додивлялось лише 70% глядачів. Невже епоха «Барселони» завершена?
