Ніхто не любить зубних лікарів. Задравши голову у кріслі, Пол Гаскойн також нервував. Проте це був не звичайний страх, швидше нетерплячка. Але й крісло дантиста було не справжнім. Через секунду до його рота поліз не чоловік зі свердлом в руках – полилась випивка.
Football’s Coming Home. Англія жила в очікуванні великого футболу. Кращого місця для проведення першого розширеного чемпіонату Європи не можна було придумати. Збірна Англії провалилась на Євро-92, взагалі не потрапила на мундіаль-94, але це був домашній чемпіонат Європи – обов’язковий для перемоги. Щодо своєї команди у англійських вболівальників завжди було особливе ставлення: звичайно команда у нас слабка, але вона все одно повинна вигравати.
Террі Венейблса та його команду критикували на кожному кроці. Поганий тренер викликає поганих гравців, які показують погану гру.
Представники жовтої преси свої гроші відробляють краще за інших. Уже наступного дня можна були побачити фотографії з місця подій, потім додались відеокадри. Насправді в пабі Гонконга Гаскойн і поряд з ним Тедді Шерінгем перебували в спеціально обладнаному античному кріслі дантиста для алкогольної гри. У тогочасному англійському футболі нікого не здивуєш п’яним футболістом, що любить погуляти. Пол Мерсон, ліверпульська п’ятірка, той же Пол Гаскойн, що й говорити, якщо капітан збірної Тоні Адамс був звичайним алкоголіком. Але це вже занадто. Поки уся Англія, зазвичай за черговим келихом пива, очікує від команди успіхів вона влаштовує п’яні загули бозна де.
Легенда британського футболу
«Англія повинна позбутися Гаскойна та його сережки. Англія повинна знайти спосіб грати без цієї реліквії Playboy, що колись, можливо, був великим плеймейкером».
Після передачі з правого флангу Гордон Д’юрі прокинув м’яча вбік від воріт, але Тоні Адамс незрозуміло навіщо пішов в підкат. І не встиг. Йшла 77 хвилина гри, Англія перемагала 1:0. Лідер Шотландії Гарі Макаллістер з пенальті хибив рідко. Цього разу він вирішив взяти силою, розраховуючи на падіння Девіда Сімена в кут. За час між фолом Адамса та ударом Макаллістера тільки дурень не знайшов спільного з першим матчем проти Швейцарії. Тоді також Англія не показувала яскравої гри, забила завдяки своєму бомбардиру Алану Ширеру, але в кінці зустрічі втратила перемогу після удару суперника з пенальті. Same Old Story – заголовок аж просився. Проте Сімен змусив закреслювати плани редакторів. Він таки падав в кут, але встиг залишити лікоть, відбивши удар на кутовий.
За останні 25 років жодного англійського футболіста не любили більше, ніж Пола Гаскойна. Вболівальники не дуже прихильні до футболок з іменами гравців чи номерами на спині, тоді менше відчуваєш частиною себе команди, а лише потураєш якомусь одному гравцеві. Проте кожен п’ятий вболівальник збірної Англії носить футболку з номером 19. Під ним Газза грав на чемпіонаті світу 1990 року.
Чемпіонат світу в Італії у виконанні збірної Англії був історією для кіносценарію (потім насправді було знято чудовий фільм за мотивами турніру). Головним героєм історії був Пол Гаскойн. Разом з ним глядачі раділи перемогам і плакали в полуфінальній грі з Німеччиною.
Проте тепер багато хто погоджувався зі словами Джеффа Пауелла про Гаскойна. Він їх написав не відразу після подій в барі Гонгонга і навіть не після сірої гри команди проти місцевої збірної, а вже після дебютної гри зі Швейцарією. Газза зіграв невдало, команда не змогла виграти. Тоді здавалось, що Пауелл просто наважився вголос сказати те, що усі інші боялись і навіть соромились.. Це не той Газза, якого шість років тому полюбили.
Кутовий Шотландія виконала невдало, Колін Хендрі в простій ситуації порушив правила. Сімен узяв довгу паузу перед виконанням штрафного фактично від своїх воріт. Досвідчений голкіпер знав, що команді потрібен перепочинок після такого моменту, який не кожен може пережити без валідолу. Сімен зробив далекий виніс, Шерінгем та Андертон спокійно зупинили м’яча та швидко довели його до Гаскойна, який на швидкості вривався до штрафного майданчику.
Згадуючи цей момент Газза скаже, що дітей цього не вчать. По науці Колін Хендрі все робив правильно, він тримав під контролем ситуацію і тільки коли б суперник прийняв м’яча, досвідчений захисник в кращому випадку витіснив би його до кутового прапорця. Ситуація залишала мало перспектив для Гаскойна. «Це був голий інстинкт». Лівою ногою Газза перекинув м’яча через Хендрі, а потім, не даючи йому опинитися на землі, пробив зльоту в ближній кут. Це був справжній дотик магії.
Газза впав на землю, а ніхто інший як Шерінгем, у якого невідомо звідки з’явилась пляшка з водою, заливав воду в рот Газзі, який імітував імітацію крісла дантиста. Оце вже був той Газза, якого шість років тому полюбили.
Джефф Пауелл після матчу назвав свою колонку The best since 1966.
…В третьому турі збірна Англії розгромила Нідерланди 4:1, потім пройшла Іспанію, а в півфіналі знову програла майбутньому переможцю турніру Німеччині тільки в серії пенальті. Це була ще одна драма з Гаскойном в головній ролі.
