Серед 78 учасників чемпіонатів світу є одна особлива збірна. Єдиною командою, яка зіграла на Мундіалі один матч, стала Нідерландська Ост-Індія у далекому 1938-му.
Третій в історії чемпіонат світу приймала Франція. Взяти участь у головному турнірі чотирьохріччя змогли і захотіли не всі. Збірні Аргентини та Уругваю, наприклад, протестували проти другого поспіль проведення змагання у Європі (після Італії-1934). Іспанії було не до футболу – у країні палала громадянська війна. Австрія подолала кваліфікацію, проте аншлюс нацистської Німеччини у березні 1938-го позбавив її країну суверенітету.
Відтак, серед 15 учасників Мундіалю знайшлося місце для чотирьох збірних-дебютантів. І якщо Польща та Норвегія згодом неодноразово грали на чемпіонатах світу, то для Куби та Нідерландської Ост-Індії той досвід залишається єдиним. Попри це, кубинці загалом провели три поєдинки на турнірі а для Нідерландської Ост-Індії прем’єрна гра так і залишається єдиною. А ще ця збірна стала першим представником Азії на чемпіонатах світу.
На момент проведення ЧС-1938 країна фактично вважалася колоніальним володінням Нідерландів, згодом перебувала під окупацією Японії і лише у 1945-му здобула незалежність. Саме тоді на світовій мапі з’явилася Індонезія.
На французькому чемпіонаті світу тільки три команди представляли не європейські країни: Бразилія, Куба та власне Нідерландська Ост-Індія. І усі вони потрапили на турнір без кваліфікації через зняття зі змагань суперників.
Завдяки олімпійській системі розіграшу на виліт деякі учасники після першої ж гри вирушали додому. Серед них опинилася і нідерландська колонія.
Жереб був максимально суворим до дебютанта – чвертьфіналіст попереднього чемпіонату світу і майбутній фіналіст ЧС-1938 збірна Угорщини. Незважаючи на це, наставник андердога Йоганнес ван Мастенбрук доволі відповідально підійшов до підготовки команди і провів невеличкий збір у французькому Гаврі напередодні турніру. Свого часу ван Мастенбрук працював шкільним учителем, а згодом обіймав посаду віце-президента Олімпійського комітету Нідерландів.
Про сам матч, який відбувся у Реймсі, свідчень залишилося небагато. Підсумковий результат 6:0 на користь угорців є показовим. Ще до перерви індонезійці пропустили чотири голи – інтригу вбили Вільмош Кохут (тогочасна зірка Марселю), Геза Тольді (легенда Ференцвароша), Дьєрдь Шароші (ще один лідер Ференцвароша та майбутній тренер Ювентуса і Роми) і Дьюла Женгеллер (один з головних бомбардирів Уйпешта). По перерві Шароші та Женгеллер оформили дублі.
Зрештою, коли ми говоримо про збірну Нідерландської Ост-Індії, то не завжди повинні концентруватися на результаті. Хоч ця гра відбулася трохи менше століття тому, однак дотепер обговорюваною темою залишається незвичний вихід індонезійців на поле.
Наприклад, голкіпер Мо Хенг Тан з’явився перед публікою з чудернацькою лялькою в руках. Подейкують, вона повинна була притягувати вдачу. Невідомо чи без цього тотему індонезійці пропустили б більше, однак реальна причина такого перфоменсу достеменно невідома. Більше того, у відкритих джерелах немає однозначної інформації щодо точної дати смерті Мо Хенг Тана.
Ще одна постать, яка привернула увагу глядачів – півзахисник Ахмад Навір. Лікар за фахом вивів індонезійську команду на поле із капітанською пов’язкою і мав на носі окуляри. Зрештою, у ті часи такий зовнішній вигляд футболістів не був чимось надзвичайним.
І Мо Хенг Тан, і Ахмад Навір стали учасниками ще одного знакового поєдинку, який відбувся у червні 1938-го, одразу після повернення команди із Франції. Нідерландська Ост-Індія зустрілася з Нідерландами і поступилася з рахунком 2:9. То був останній матч в історії цієї особливої збірної.
