Організацію під назвою « Прем’єр-ліга України » та її президента Віталія Данилова досі не “пінав” тільки той , кому український футбол взагалі не цікавий. Всі ( або майже всі) претензії до них справедливі і правильні – але є одна заковика .
Справа в тому , що ніякої іншої прем’єр -ліги крім непрацюючої і декоративної у нас з вами сьогодні бути не може. З тієї простої причини , що нормальна прем’єр- ліга – це організація, створена , щоб об’єднати інтереси всіх клубів і захищати їх всі разом.
От тільки в українських клубів жодних спільних інтересів на внутрішній арені немає. Або , принаймні , протилежних інтересів у них набагато більше. Тому прем’єр – ліга у нас – це не місце об’єднання , це стратегічна висота , контроль над якою дає чергову перевагу в Великій Грі . Без цього вона не має ні цінності , ні сенсу . Просто точка на карті , яку вигідно контролювати , – або залишити порожньою , щоб з неї тебе не зміг обстріляти супротивник.
Поки в українському футболі існував якийсь баланс сил – «нам ФФУ , вам УПЛ » , – у прем’єр -ліги був хоча б теоретичний шанс стати нормальною. Тобто баланс сил був досить великий , і ліга в ньому була такою ж безглуздою , як зараз , – роздирається клановими суперечками і кулуарними інтригами , нездатна зібрати єдиний ТВ- пул і думки в купу. Але її майбутнє хоча б не було безпросвітним до самого горизонту. Тому що вона хоч погана , але була , – а це вже щось.
Тепер прем’єр -ліги в Україні за великим рахунком немає – вона перетворилася на департамент проведення змагань при ФФУ. У нормальній схемі федерація займається футболом країни , як соціальним явищем ( збірна , нижчі ліги , дитячий футбол) , поки прем’єр-ліга ліпить з його «вищої касти » комерційний продукт. В Україні федерація вирішує кого і як покарати, в КДК прем’єр -ліги – що робити з клубами – банкрутами прем’єр -ліги і скільки клубів повинно бути в прем’єр -лізі в наступному сезоні.
Віталію Данилову в цій конструкції навіть не потрібно бути «людиною Ахметова». Йому досить просто не бути. Його і немає . У нинішню формулу українського футболу ліга вбудована так , щоб десь всередині множитися на нуль. Замість неї тепер можна підставити будь-яке значення , замість Данилова – будь-яку іншу людину , результат буде незмінно гладким і округлим .
Це дивна ситуація , але мінятися вона не буде. У ній працює той же принцип , який діє вже кілька років у всій державі : «Переможець отримує все». Навіщо ділитися владою , якщо можна не ділитися? Навіщо шукати компроміси і рішення які влаштовують всіх, якщо можна не шукати? А нема чого. І їх не шукають.
Бунт меншини в цій ситуації якщо і не виправданий , то зрозумілий. Не дуже хочеться порівнювати його з Евромайданом – з ним і так за останній час порівняли вже з десяток футбольних подій , від матчів з Францією до матчів з « Рапідом » (не кажучи вже про Об’єднаний чемпіонат) . Але правда схоже одна: через кілька років після того як результати формально коректних виборів призвели до плачевного результату , програвші перейшли до бойкоту. Тому що жодного іншого способу бути почутими у них немає.
І справа тут не в тому , чи хороший Евромайдан і чи хороші клуби, які бойкотують зібрання прем’єр -ліги. Я от якось навіть упевнений , що другі зовсім не такі чисті й безневинні , як перші . На відміну від людей на головній площі Києва , протестуючі клуби навряд чи щиро вважають , що виступають за щасливе майбутнє всієї країни. І вже напевно вони не тримають у голові прекрасних ( хоч би й утопічних ) планів про те , як вони облаштують український футбол відразу після приведення УПЛ в почуття .
Ну , припустимо, « Дніпро» вважає прем’єр- лігу джерелом своїх бід з суддівством. А чого хочуть «Карпати» – клуб , стабільно і впевнено крокуючий вдалину від комерційної моделі футболу? Їх дійсно хвилюють зарплати двадцяти київських чиновників? А « Волинь » з « Таврією» – їх дійсно ображає відсутність реальних власників клубів на зборах , куди напевно не приїдуть ні Ігор Коломойський , ні Дмитро Фірташ ? А « Динамо » і правда ось прямо зараз є до всього цього діло?
Так, треба визнати : все це чергова війна кланів і «однокласників ». Так, шанси навіть на локальне перемир’я між ними за останні кілька тижнів впали ще нижче , ніж були, – і , мабуть , продовжують падати. Так, таке перемир’я саме по собі нічого прем’єр- лізі не гарантує – як наявність ніг не гарантує , що потрібний шлях буде пройдений. Тільки от без ніг – бажано двох – прийти хоч куди-небудь зовсім неможливо.
