МВС хоче подати на розгляд парламенту один із “диктаторських законів”, який був скерований проти футбольних фанатів.
16 січня цього року Верховна Рада ухвалила низку законів, які того самого дня охрестили “диктаторськими”. Саме з них розпочався другий і вирішальний етап революції в Україні.
Після втечі екс-президента Віктора Януковича ці закони скасував парламент як такі, що утискають конституційні права та свободи людини.
Один із цих законів, пояснювальну записку до якого підписав особисто біглий екс-голова МВС Віталій Захарченко, передбачав низку обмежень для футбольних фанатів.
Зокрема, документ запроваджував новий вид покарання – позбавлення права відвідувати футбольні матчі на термін до 2 років.
Також у документі містилося чимало інших обмежень:
– продаж лише іменних квитків на футбольні матчі і лише за документами, що посвідчують особу;
– перевірка документів, що посвідчують особу, при вході на стадіон та під час пересування спортивною спорудою – на вимогу стюардів, офіцерів безпеки, касирів тощо. У такий спосіб поліцейськими повноваженнями наділяли персонал футбольного клубу, стадіону та найманих охоронних фірм. За відмови показати документ, що посвідчує особу, будь-кому з перерахованих, уболівальника мали виводити за межі стадіону;
– особам до 14 років заборонялось відвідувати стадіон без батьків.
Законопроект був спрямований передусім проти ультрас. Основною метою було створити поіменну базу даних усіх активних уболівальників.
На кожному стадіоні є свій сектор і для місцевих, і для приїжджих ультрас. Отже, щоб створити базу, потрібно було би просто взяти списки проданих на певні сектори квитків.
Після формування такої поіменної бази репресії в середовищі футбольних фанатів могли сягнути рівня переслідувань автомайданівців, які були вразливими через номерні знаки на автомобілях та автоматичну відеофіксацію на багатьох автошляхах.
Після краху Януковича ці норми було скасовано разом з іншими “диктаторськими законами”.
Але про них згадали вже в новій Україні. У розпорядженні INSIDER опинився лист Міністерства внутрішніх справ від 23 червня до низки інших державних відомств, у якому недвозначно означено намір внести “антиультрасівські” норми на повторний розгляд Верховної Ради.
Тепер силовики опитують державні установи на предмет їх позиції щодо такого кроку.
У документі зазначено, що законопроект реанімують за дорученням першого віце-прем’єра від 13.06.2014 (тоді цю посаду обіймав новопризначений генпрокурор Віталій Ярема) та відповідно до листа адміністрації президента від 04.06.2014 (тоді в.о. президента був Олександр Турчинов, а керівником АП – Сергій Пашинський).
Варто зазначити, що ультрас виступали не лише активними учасниками зимових акцій протесту з високим рівнем солідарності та самоорганізації, а й вагомим силовим крилом.
Після початку окупації Криму та війни на Сході ультрас різних клубів неодноразово організовували акції на підтримку єдності України. Чимало активних уболівальників пішли в батальйони добровольців та до Національної гвардії.
Тепер їх знову розглядають як загрозу для влади?
