Вчорашній матч “Шахтаря” та “Дніпра” став гірким досвідом для Ріната Ахметова.
І мова не лише про два втрачені очки у чемпіонаті. До завершення турніру ще багато турів, все може кардинально змінитися. Набагато більше, як мені видається, президента “гірників” засмутили вболівальники на “Арені Львів”. Ні, з кількістю було все в порядку, більше 22 тисяч у туманний листопадовий вечір це не так вже й погано. Інша річ, що переважна більшість цих 22 тисяч активно підтримувала “Дніпро”.
Підозри про щось схоже закралися вже на початку довгої дороги до стадіону. Пане Садовий, а слабо збільшити кількість автобусів до “Арени Львів”? Люди буквально штурмом брали кожну “маршрутку” до стадіону, такому натиску позаздрили б багато військових стратегів. Ну не можна залишати це напризволяще, потрібно детально продумати методи під’їзду до стадіону! Так от, у звичайному львівському автобусі хлопців із “біло-синіми” шарфами було близько десятка. І на вулицях постійно зустрічались фанати “Дніпра”, тоді як “помаранчево-чорних” помітно не було.
А туман опускався все нижче і нижче. В радіусі десяти метрів видимість ставала майже нульовою. Але стадіон я знайшов, так би мовити по приладах. Привітні стюарди були на місці, кожен намагався проявити свою дружелюбність. Чи то привітатися, чи двері відчинити, а то й просто усміхнутися. Приємно, нічого не скажеш. Журналістів було менше, ніж на Лізі чемпіонів, що не дивно. А от поведінка вболівальників трохи здивувала. Незважаючи на полум’яні заклики через динаміки вболівати лише за “Шахтар”, народ вирішив по-іншому. Свистіли в адрес “Шахтаря”, голосно скандували “Дніпро”, та й моментам команди Маркевича тішилися неймовірно.
Це потім прокоментував Мірча Луческу. Мовляв, і тут ми не вдома, всі матчі УПЛ проводимо на виїзді. Зазначивши, щоправда, що на Лізі чемпіонів все інакше, тому там претензій у нього немає. З Тарасом Степаненком все нормально, просто забій м’яких тканин. Мирон Маркевичпідтвердив, що “Дніпро” радше здобув одне очко, ніж втратив два. Напевно, так і є.
Підсумовуючи, можна сказати, що задум Ахметова провалився. Всі його намагання привчити львів’ян до “Шахтаря”, вся ота “гречка для виборців” (добротний фан-магазин, один квиток на два матчі УПЛ, перші для Львова звуки гімну ЛЧ) виявилась неефективною. Місто Лева обирає серцем, а не меркантильними інтересами. Тому й підтримало “синьо-біло-блакитних”. Тому що Дніпропетровськ ментально набагато ближчий Львову, аніж Донецьк. Тим паче в теперішніх умовах. Але варто зауважити, що скандування фанатів “Дніпра” “Шахтар, геть зі Львова!” стадіон не підтримав. Звичайно, бо Лігу чемпіонів побачити хочеться. Адже там “Шахтар”представляє не просто Донецьк, а всю Україну.
Ігор Lemberg, спеціально для sportanalytic.com
