Копанка history

43 роки тому у Львові "написали" план виходу "Дніпра" у фінал Ліги Європи

Spy-Football.com

14/5/2015 , 14:58

У 1973 році Україна приймала півфінальний матч єврокубків, які мав багато спільного з сьогоднішньою зустріччю команди Маркевича – повідомляє Спорт.Сегодня

Вже сьогодні о 22:00 на НСК Олімпійський в Києві Дніпро проведе матч-відповідь 1/2 Ліги Європи з Наполі. Проти дніпрян чимало аргументів, головний з яких – сила італійського суперника. Тим не менш, результат гостьовий зустрічі – 1: 1 – залишає команді Мирона Маркевича аж ніяк не примарні шанси на вихід у фінал. А якщо провести історичні паралелі, то “Дніпро”, нехай це здасться дивним, взагалі ледь не приречений на те, щоб за сумою двох зустрічей пройти грізних неаполітанців.

Якщо запитати у вболівальників, коли Україна прийняла перший півфінал єврокубка, багато хто напевно дадуть відповідь: у тріумфальному для київського “Динамо” Кубку Кубків 1975 року. Насправді це сталося трьома роками раніше, в тому ж турнірі, одну з півфінальних пар якого склали два інших динамівських колективи – з Москви і Берліна. Ось з цим протистоянням і пов’язані паралелі, які і налаштовують на оптимістичний лад перед сьогоднішньою битвою “Дніпра” з “Наполі”.

Отже, перша гра 1/2 фіналу у 1972-му році, що проходила в столиці Східної Німеччини, завершилася внічию – 1: 1. Як і зараз в Неаполі. А за тиждень до матчу-відповіді трапився природний катаклізм: на Москву обрушилися проливні дощі з мокрим снігом, що тривали більше двох діб. В результаті поле стадіону в Петровському парку було просто “вбито”, прийшовши в цілковиту непридатність, і постало питання про перенесення майбутньої гри в інше місто. Керівництво московського клубу по лінії МВС зв’язалося з берлінськими колегами і запропонувало перенести матч в Ташкент або Тбілісі, проте німці стали проти: “Занадто далеко летіти”, – і запропонували підшукати варіант “де-небудь ближче”. В результаті місцем проведення матчу-був обраний львівський стадіон “Дружба” (з 1990-го року перейменований в “Україну”).

“Трибуни були заповнені майже під зав’язку, – згадує легендарний український футболіст і тренер Йожеф Сабо, що в той час захищав кольори московського” Динамо “. Вболівали львів’яни добре, підтримували нас. Ну, тоді ж зовсім інші відносини були Києва і Москви. Через погодні умови частенько доводилося грати матчі єврокубків в Ташкенті або в Тбілісі, і ніде ми не відчували себе чужими. Люди приходили і вболівали за своїх. Цікава вийшла гра, на зустрічних курсах. За логікою речей, нас у матчі-і 0:0 влаштовувало , але Бєсков, який очолював тоді московське “Динамо”, не визнавав і не розумів такого поняття, як “гра від оборони”. Так що моментів було багато і у нас, і у німців. Пам’ятаю, в одному з епізодів, при подачі кутового, я виніс м’яч з порожніх воріт. Словом, матч був дуже важким. Знову зіграли 1: 1, і справа дійшла до серії пенальті. Доречі, вранці в день гри ми проводили тренування на “Дружбі”, і в кінці її Бєсков попросив кожного по кілька разів пробити 11-метрові – мабуть, було в нього якесь передчуття. Коли вибирали п’ятірки пенальтистів, я попросився бити останнім, п’ятим. Кажу: “Хлопці, давайте про всяк випадок дід (а я був найстаршим в команді) останнім проб’є”. Поки йшла серія, вже уявляв собі, як буду бити – підйомом і просто на силу. Удар у мене був непоганий. Але черга до мене так і не дійшла, все вирішилося вже після чотирьох ударів: наші хлопці все забили, а німці два рази промахнулися. Ось так ми і вийшли у фінал (в якому програли “Глазго Рейнджерс” 2: 3, – Авт.) “.

Але аналогії між тим львівським півфіналом Кубка Кубків-1972 і сьогоднішнім півфіналом ЛЄ в Києві не обмежуються лише номінальним статусом господарів поля і рахунком першого матчу (1: 1). За іронією долі, за чотири дні до поєдинку з німцями Сабо і компанія програли в матчі чемпіонату СРСР … “Зорі” (0: 1). У минулий же вікенд (і теж за чотири дні до матчу-відповіді) Від луганчан постраждали вже нинішні півфіналісти – дніпряни. До речі, їх тренер Мирон Маркевич в 1972-му був гравцем “Карпат”, які виступали на тій самій “Дружбі”. “Співпадінь і правда так багато, що” Дніпру “, хочеш не хочеш, треба проходити далі, – сміється Сабо – Причому абсолютно не має значення, як вони потраплять у фінал. Красиво, некрасиво… Найважливіше – кінцевий результат. Нехай навіть справа, як і у нас тоді, дійде до серії пенальті. Бойко дуже хороший воротар, і він може виручити. Хоча не знаю, яку тактику обере Маркевич. Думаю, швидше за все “Дніпро” не стане лізти в перед. “Наполі” розуміє, що їм у Києві треба обов’язково забивати, тому, можливо, і у повторній грі нашим доведеться грати другим номером. Але від цього нікуди не дітися. У “Дніпра” є гравці, які можуть втекти в контратаку, головне, щоб вони в четвер зіграли на своєму рівні. Ну і, звичайно, ніяк не обійтися без удачі. Будемо відверті, в Неаполі “Дніпру” пощастило. Коли я побачив, як судді зарахували гол Селезньова з “положення”, то подумав: … “.. а в наш час тільки в наші ворота голи з офсайдів зараховували! А тепер дочекалися і ми свого часу “. Дай бог, щоб і в Києві пощастило”.

Тайм-аут
Коментарі (0)

Додати коментар

 

Правила спілкування на сайті

Ви можете висловлювати свою думку і брати участь в дискусіях один з одним через коментарі в наших матеріалах. Ми заохочуємо відкритість спілкування, але ми б хотіли зберегти доброзичливу атмосферу для всіх наших читачів.

Адміністрація Сайту залишає за собою право видаляти коментарі які ми вважаємо не по темі.

Набридло вводити код? - Реєструйся.

Loading...
74 / 0.227 / 5.91mb