Реклама

Ретро Євро-1980

Історія Євро. 1980 – епоха «Катеначо» і розгул англійських фанатів (Відео)

Spy-Football.com

30/5/2021 , 19:28

retro_bel_gerНа Євро-1980 вперше змінився формат чемпіонату Європи – тепер у фінальній частині брало участь чотири, а вісім збірних, які не грали за олімпійською системою, а були розбиті на дві групи, а їх переможці ставали фіналістами турніру.

Відбірковий турнір

У відборі взяла участь 31 збірна, які були розбиті на 7 нерівних груп, переможці яких безпосередньо кваліфікувалися на Євро.

У першій групі збірна Англії не помітила своїх суперників і просто знищила всіх на своєму шляху. Англійці не змогли виграти лише 1 матч в групі – на виїзді з Ірландією був зафіксований рахунок 1: 1.

У групі 2 ситуація була зовсім інша. Тут за першу сходинку відчайдушно боролися 2 команди – Бельгія та Австрія. У підсумку групу виграла збірна Бельгії, яка здобула 4 перемоги і ще 4 рази зіграла внічию. Несподівана домашн поразка австрійців в матчі проти португальців (1:2) не дозволила їм очолити групу.

У групі 3 за перше місце в підсумку боролися збірні Югославії та Іспанії, доля першого місця вирішилася в виїзних зустрічах цих збірних проти збірної Румунії. Югославія та Іспанія обіграли Кіпр в двох матчах, обмінялися перемогами один з одним і по 1:0 здолали румунську збірну на своїх полях. А ось в Румунії Іспанія здобула нічию 2:2, а Югославія програла 2: 3. Тому саме іспанці і посіли перше місце.

Голландія у відчайдушній боротьбі випередила Польщу та НДР і також кваліфікувалася у фінальну стадію.

Не змогла пройти кваліфікацію збірна Франції. Уже в першому турі була зафіксована домашня нічия французів зі шведами – 2: 2, причому другий гол Франція пропустила на 90-й хвилині. Цей пропущений м’яч в підсумку став для французів фатальним – надалі вони обмінялися домашніми перемогами зі збірною Чехословаччини, а оскільки ні ті, ні інші більше осічок не допустили, команда Чехословаччини випередила Францію на одне очко.

Несподівано слабо виступила збірна СРСР – всього одна перемога в шести матчах, і, як наслідок останнє місце в не найсильнішій відбірній групі. Збірна Греції виграла всі свої домашні матчі, а на виїзді зуміла добути тільки 1 нічию при 2 поразках, але грекам цього вистачило для того, щоб зайняти перший рядок.

У групі 7 ФРН впевнено здобула 3 перемоги в домашніх зустрічах, а на виїзді обіграла Уельс 2: 0 і двічі без голів закінчила в іграх з Мальтою і Туреччиною 0: 0. За підсумком німці і вийшли з групи.

Фінальний турнір

В результаті жеребкування розподілилися наступним чином:

Група «А»: ФРН, Чехословаччина, Голландія, Греція.
Група «В»: Бельгія, Італія, Англія, Іспанія.

Груповий етап

Оскільки формат турніру не передбачав проведення півфінальних матчів, то стратегія команд по ходу групового етапу різко відрізнялася не тільки від нинішньої, коли можна вийти в плей-офф з третього місця, а й від попередньої схеми.

Адже навіть одна-єдина поразка якщо не виключала команду з числа претендентів на місце у фіналі, то відразу ставила її в залежність від результатів матчів інших збірних.

Група А

Тут майбутні чемпіони – німці вже після перших двох турів за рахунок перемог над збірними Чехословаччини та Голландії практично забезпечили собі перше місце в групі, а тому їх нульова нічия в останньому турі з Грецією носила більше тактичний характер.

До речі, саме в матчі ФРН-Голландія при рахунку 3:0 на заміну у німців вийшов тоді ще зелений Лотар Маттеус , і став винуватцем того, що голландці мало не зрівняли рахунок. Після того матчу майбутня легенда німецького футболу надовго втратив довіру тренера збірної.

Матч за 3-е місце вирушила грати команда Чехословаччини, яка мала однакові результати з Голландією – перемога над греками, поразка від ФРН і нічия в очній зустрічі. В таблиці вони виявилися вище за рахунок кращої різниці забитих і пропущених м’ячів.

Група В

А в цій групі сталася сенсація – збірна Бельгії зуміла випередити своїх іменитих суперників. Хоча сильно дивуватися цьому не варто: у складі бельгійців були такі гравці, як Жан-Марі Пфафф, Ерік Геретс, Франсуа ван дер Ельст, Ян Кулеманс.

До того ж хороший подарунок їм піднесли господарі турніру – італійці, які не зуміли обіграти збірну Іспанії. У підсумку перед матчем заключного туру бельгійців влаштовувала нічия, оскільки при однаковій різниці забитих і пропущених м’ячів (+1), Бельгія мала три забиті м’ячі, тоді як Італія – ​​тільки один.

Але в Римі, на головному стадіоні Італії, «Скуадра Адзурра» так і не змогла прорвати оборону бельгійців, і матч завершився нульовою нічиєю.

А ще матчі цієї групи запам’яталися заворушеннями, влаштованими англійськими фанатами під час зустрічі Бельгія – Англія. Безчинства на трибунах виникли після голу бельгійців і тривали після закінчення матчу, коли в Турині горіли машини і билися вітрини магазинів і барів. Саме цей момент офіційно вважається засадам розгулу англійських фанатів по європейських стадіонах.

Матч за 3-е місце
Чехословаччина – Італія 1:1 (0:0, 1:1, дод. Час: 0:0), пенальті 9:8

Три дні по тому розлючені італійці не смоли переграти збірну Чехословаччини. Команди обмінялися голами в другій половині зустрічі, а потім організували одну з найбільш довших серій пенальті в історії світового футболу: один промах з 18 спроб на двох!

Фінал
ФРН – Бельгія 2:1 (1:0)

Фінальний матч, як і весь турнір, видався не особливо видовищним. Незважаючи на інтригу (бельгійці зрівняли рахунок за 15 хвилин до кінця зустрічі, а переможний м’яч Хорст Хрубеш забив на 88-й хвилині), німці володіли перевагою і перемогли цілком заслужено.

Взагалі, той чемпіонат, що проводився на полях Італії в розпал епохи «Катеначо», був, мабуть, самим непоказним в історії європейських першостей.

Крім низької результативності (1,93 гола за гру), обережної гри більшості команд, він запам’ятався просто гнітючою відвідуваністю. 11, 13, 14 тисяч глядачів били нормою турніру. «Рекорд» ж був поставлений в матчі групового етапу Чехословаччина – Греція, за яким спостерігало трохи більше чотирьох тисяч глядачів. І це на Олімпійському стадіоні в Римі.

Чи варто дивуватися, що кращий бомбардир того турніру Клаус Аллофс забив всього три м’ячі, причому зробив це в одній зустрічі.

П’ять фактів про ЄВРО-1980
• Румменігге, здорово зіграв у фіналі з бельгійцями, за підсумками 1980 року удостоївся “Золотого м’яча”. Другим у голосуванні став його партнер по збірній Бернд Шустер.

• ФРН вийшла в фінал втретє поспіль. Це досягнення залишається неперевершеним. Схожий “хет-трик” німцям вдалося і на чемпіонатах світу (1982, 1986, 1990).

• У матчі за третє місце Італія і Чехословаччина реалізували в серії пенальті 17 ударів поспіль. Після цього не забив італієць Фульвіо Колловаті, і його команда поступилася з рахунком 8: 9. Це був останній поєдинок за бронзу в історії ЄВРО.

• ЧЄ-1980 став першим великим міжнародним турніром в історії збірної Греції. Наступного разу збірна цієї країни зіграла на ЄВРО тільки в 2004 році … і завоювала золото.

• Автор дубля у фіналі Хрубеш славився вмінням забивати головою, але при цьому вважався фахівцем вузького профілю. У 1980-му нападника “Гамбурга” викликали в збірну лише після того, як Клаус Фішер з “Шальке” зламав ногу.

Реклама