Вінницька «Нива» стала справжнім відкриттям сезону 95/96. Команда дійшла до фіналу кубка України, пройшовши на своєму шляху: «Газовик» (Комарно), «Галичину» (Дрогобич), «Ниву» (Тернопіль) та «Шахтар» (Донецьк).
До речі, матч з донечанами виявився дуже скандальним. Перед зустріччю практично вся команда “гірників” опинилася в лікарні з харчовим отруєнням і матч перенесли на наступний день. Знесилені донеччани програли в серії пенальті, а Нива вийшла в фінал.
У головному матчі турніру мав зустрітися з Динамо Київ, але вдіяти з киянами гравці з Вінниці нічого не змогли – поразка 0: 2.
Незважаючи на поразку, вихід у фінал стало неабияким успіхом для вінничан і дозволило Ниві зіграти в Кубку Кубків.
Дебют у єврокубках
«Нива» розпочала свій шлях з кваліфікаційного етапу, де їх суперником став естонський «Садам». Перша гра відбулася 8 серпня 1996 року в Талліні на стадіоні «Кадрнорг», при 700-х вболівальників. У той час вінничан тренував Павло Касанов. Він випустив наступний склад: Циткін, Гайдаржи (к), Бровченко (Лелюк 85), Запорожченко, Соловьєнко, Гузун, Лактіонов (Малю 67), Романчук, Рябцев (Червоний 71), Паршин, Любинський.
О 18:00 прозвучав стартовий свисток. Команди почали гру обережно, але поступово ініціативу захопила «Нива». Однак, по-справжньому серйозних моментів не виникало. Перший удар по воротах, естонці завдали лише на 15-й хвилині. На 25-й хвилині відбулася друга атака «Садама», яка завершилася порушенням правил у штрафному «Ниви». Після удару Слесарчук, м’яч влучив у руку Гайдаржи. Арбітр призначив пенальті. Гравець «Садама» – Крилов, з «точки» відкрив рахунок в матчі.
Незважаючи на пропущений гол, «Нива» продовжувала володіти ініціативою. На 37-й хвилині Гузун бив метрів з 12, але потрапив у поперечину. Пізніше, Олексій Рябцев з 25 метрів пробив вище воріт. Під кінець 1-го тайму, момент був вже у естонців. Слесарчук вийшов один на один з Циткін, обіграв його, але пробив вище воріт. Перший тайм так і завершився 1: 0 на користь естонців.
2-й тайм почався з переважної переваги вінничан. Здавалося, що гол – це справа часу. Однак естонців виручав воротар Перейко. Але забити знову вдалося естонцям. На 74-й хвилині, воротар «Ниви» Циткін виконав удар від воріт, але настільки незграбно, що м’яч опинився у 17-річного Крістена Віікмяе. Нападник не упустив шанс і подвоїв рахунок.
«Нива» ще більше посилила тиск на естонців, що в кінцевому рахунку призвело до взяття воріт. Руслан Романчук з 17 метрів пробив по центру воріт, а воротар, перебуваючи за спинами захисників не бачив моменту удару – 2: 1. З таким рахунком матч і завершився. Після матчу тренер «Ниви» був незадоволений діями арбітрів в епізоді з пенальті. Гра у відповідь повинна була відбутися 22 серпня.
До матчу готувалися не тільки футболісти, а й місто. Вінниця рясніла афішами і навіть були пофарбовані трибуни міського стадіону. Правда не встигли встановити освітлення, тому матч призначили на 17:00. Перші 25 хвилин матчу, «Садам» намагався пресингувати, проте статут – сіли в оборону. «Нива» почала активно атакувати, але створила мінімум моментів. У 2-му таймі, «Нива» всією командою кинулася атакувати, забувши про оборону. Це трохи-було не варто «Ниві» пропущеного гола. Однак, естонці упустили свій момент.
Футболісти «Садама» відчули впевненість після цього моменту і вже вони помчали в атаку. За це й поплатилися. Після далекої передачі від Бровченко, м’яч в штрафний прийняв на груди Романчук і потужним ударів відправив м’яч у сітку воріт. Господарі спробували закріпити успіх, але сили були вже на межі, і команда осіла в своєму штрафному. За це могли поплатитися. Спочатку арбітр не зарахував гол естонців, угледівши порушення правил на Гайдаржи. Потім, вінничан врятувала штанга. Матч завершився перемогою «Ниви» і вінницький клуб пройшов в основний етап Кубка Кубків.
Швейцарський барєр
Варто зазначити, що справи у «Ниви» йшли не дуже. У чемпіонаті команда здобула першу перемогу лише за кілька днів до виїзду до Швейцарії. 12 вересня 1996 року в 20:00 на Стад де Турбийон почався матч між «Сьоном» і «Нивою». Фаворитом вважалася швейцарська команда, але не можна сказати, що український клуб виглядав приречено. Незважаючи на численні атаки «Сьона», в 1-му таймі «Нива» вистояла. На початку 2-го тайму швейцарці все ж відкрили рахунок. Відзначився Коломбо на 50-й хвилині. На 85-й хвилині Крістоф Бонфім подвоїв рахунок. Гра так і завершилася – 2: 0. Головний тренер «Ниви» Павло Касанов був дуже злий після матчу. Настільки злий, що навіть не пустив в роздягальню посла України в Швейцарії. Правда, про те, що це був посол, дізналися пізніше.
Поразка 0: 2 залишала «Ниві» шанси на повторну гру. На міському стадіоні у Вінниці, як і раніше не було освітлення і, так як матч мали транслювати, то було прийнято рішення розпочати гру о 16:00. Підтримати «Ниву» прийшло 12 000 чоловік, при тому, що квитки коштували досить дорого – 5 гр. (3 $, що було не маленькою сумою на той час). У дебюті зустрічі, «Нива» намагалася атакувати, бити по воротах, але до 10-й хвилині стало ясно, що шансів у вінничан немає. Спочатку на 2-й хвилині відзначився Лукич, а на 9-й хвилині – Веркрюісс. До перерви, українська команда намагалася атакувати, але забити так і не вдалося. Після перерви, гра була рівна. Але забити хоча б один м’яч вінничанам не судилося. Замість цього, Мілтон довів рахунок до розгромного на 54-й хвилині, а крапку в матчі поставив Веркрюісс на 68-й хвилині.
Матч завершився з рахунком 0: 4. На цьому перший і, поки єдиний похід «Ниви» за єврокубком завершився.
Автор ArmenTS, ua.tribuna.com
