В Динамо несподівано можуть початися великі проблеми
Нагадаємо, що УЄФА ввів вимоги фінансового фейр-плея ще рік тому. Зараз вони стосуються клубів, у яких є заборгованості, в тому числі і перед співробітниками, а не тільки футболістами.
Приміром, саме через таку заборгованість була виключена «Малага».
У будь-якому випадку він стосується виключно тих клубів, які будуть брати участь в єврокубках. У команд не повинно бути заборгованостей по трансферах і зарплатах.
Також вони повинні показати свою беззбитковість. Головні джерела доходу при цьому: медіа права, спонсорські надходження, продаж квитків та match day (сувеніри, їжа, напої, шоу в день матчу).
За критерієм беззбитковості клубів, перші санкції УЄФА варто очікувати в сезоні 2014/15. Але, зазначимо, від клубів не будуть відразу вимагати прибуток. Буде важлива позитивна динаміка у фінансах. Наприклад, якщо клуб знайде нових спонсорів або видаткова частина бюджету почне скорочуватися, то УЄФА може допустити команду до участі в єврокубках.
Якщо звернути погляд на українські клуби, то найгірша ситуація зараз саме у київського «Динамо» та дніпропетровського «Дніпра». Особливо сумно все саме у «Динамо».
Тоді як УЄФА вимагає скорочення витрат – у киян вони просто ростуть. Вже другий рік поспіль динамівці витрачають на трансфери близько 50-ти мільйонів доларів. При цьому продавати у клубу не виходить патологічно. Останнім гравцем, що пішов з «Динамо» за солідну компенсацію, був фін Роман Єременко.
Решта футболістів йшли або безкоштовно, або за гроші, які були істотно менше тих, які витратили на їх придбання.
Якщо взяти ситуацію у донецькому «Шахтарі» та харківському «Металісті», то перші продавши Вілліана, Фернандіньо і Мхітаряна поповнили бюджет клубу більш ніж на 100 млн. дол. І тепер мали всі права витратити їх. Харків’яни також відпустили Тайсона за солідну суму, та й трансферна історія клубу підтверджує, що маринувати тут гравців не будуть і вміють відпустити вчасно.
Збільшити надходження за рахунок продажу медіаправ українським клубам навряд чи вдасться в найближчі два роки. Адже це левова частка доходів європейських клубів. Але ситуація в Українське футболі виявилася така, що УПЛ на чолі з президентом Віталієм Даниловим не тільки не здатні робити те, на що їх найняли клуби – заробляти гроші, їм навіть не вдалося сформувати єдиний телевізійний пул, який можна було продати дорожче.
Зараз також розглядається варіант створення об’єднаного чемпіонату з Росією, де кожен клуб отримав би за одну тільки участь гігантську суму, проте, це поки що з області фантастики. Та й у випадку появи такого чемпіонату набагато менше українських клубів зможуть претендувати не те що на Лігу чемпіонів, але навіть на зону єврокубків. В даний момент, різниця між бюджетами і можливостями російських і українських команд колосальна.
Доходи від продажу сувенірів і в день гри у «Динамо» також нижче, ніж у їхніх конкурентів за рахунок набагато меншої відвідуваності. При цьому у того ж «Металіста» ці доходи зростуть, після того, як буде придбаний стадіон. Тоді всі доходи match day залишаться в клубі.
Непотрапляння в Лігу Чемпіонів і в наступному сезоні цілком може посилити ситуацію для киян. Адже 15 млн. євро зайвими для фінансового фейр-плея точно не будуть.
Як же уникнути залучення за порушення цього нового ще для нас правила? Киян, наприклад, може врятувати, якщо команда заграє і почне вигравати трофеї, а клуб зменшить витрати на придбання нових гравців. Є ще варіант укладання нових спонсорських контрактів. Тут перша ластівка вже прилетіла – контракт з банком «Надра» – вельми солідний. Але все ж цього мало.
Авіакомпанія з ОАЕ, наприклад, заплатила за зміну назви клубного стадіону «Манчестер Сіті» 400 мільйонів фунтів на рік. Таку ціну ще ніхто не платив за подібну послугу.
Як на подібну угоду подивиться УЄФА? Європейські чиновники пожурили «Манчестер Сіті». Сказали, що операція з «Етіхад» піддасться «перевірці». І якщо зв’язок між власниками і спонсорами клубу знайдеться, контракт не враховуватиметься у фінансовій звітності. Але як УЄФА доведе нечесність цієї угоди? Враховуючи величезний досвід українських олігархів ховати капітали в офшорах, довести причетність деяких структур до клубу буде дуже складно.
Є ще більш креативний спосіб. Створювати побічні фірми. Наприклад, турецький «Трабзонспор» побудує на узбережжі Чорного моря гігантську гідроелектростанцію. Справа в тому, що в Туреччині, за оцінками економістів, різко зростає потреба в електроенергії. І вкладення коштів в дану галузь є дуже перспективним ходом.
У середині 90-х у київського «Динамо» була купа бізнес-структур, не здивуюся, якщо все це повернеться. «Шахтар» буде торгувати вугіллям, «Металіст» – газом, «Динамо» – електроенергією, а «Дніпро» – коксом.
Але в будь-якому випадку, при впровадженні нового правила на перше місце вийде робота клубного менеджменту, а він у киян в останні десять років хорошими результатами не блєстає, на відміну від того ж «Шахтаря»
Довідка.
Правила фінансового фейр плей (далі використовуємо популярну в Європі абревіатуру ФФП) зводяться до того, що клуби не повинні витратити за рік більше грошей, ніж вони заробили. Але є ряд застережень.
1) Якщо у клубу є багатий власник, йому дозволяється покрити збитки у розмірі не більше 45 мільйонів за рахунок своїх власних коштів. Ця опція, втім, буде доступна тільки в перші роки. Далі сума, що покривається власником, скоротиться до 30 мільйонів. До кінця десятиліття такі клуби повинні будуть вийти на самоокупність.
2) Витрати на інфраструктуру УЄФА не враховує. Тобто якщо, наприклад, російський клуб має негативний баланс через будівництво стадіону або вкладень у свою академію, УЄФА санкції застосовувати не буде.
3) Не всі клуби з негативним балансом будуть відразу виключатися з Ліги чемпіонів. Якщо у клубу у звітності року спостерігається позитивна динаміка і збитки скорочуються, УЄФА не стане карати клуб так суворо. А лише винесе попередження або накладе штраф.