Леонардо Бонуччі – головний герой фіналу Євро-2020 нарівні з Джанлуїджі Доннаруммою, що відбив два пенальті в післяматчевій серії. Бонуччі провів видатний матч у захисті, забив гол, який дозволив Італії перевести гру в овертайм, а в серії пенальті чудово виконав свій удар. Не дивно, що його визнали найкращим гравцем фіналу.
До всього іншого Лео – третій після Лоренцо Інсіньє і Берарді гравець по числу ключових передач в складі збірної Італії на Євро (11, входить в топ-20 на турнірі), в топі по підборам і відборах м’яча. А ще – найстарший автор голу у фіналі в історії Євро – 34 роки і 71 день.
Але шлях до цього фіналу був для Бонуччі дуже довгим і тернистим.
Лео почав кар’єру в команді з рідного міста «Вітербезе», яка грала в Серії С. Він надихався своїм старшим братом Ріккардо, який водив маленького Леонардо на матчі і сам виступав за цю команду.
Але під опікою брата Бонуччі був не завжди. У школі його “труїли” хулігани, і це наклало відбиток на його характер. Нещодавно футболіст в співавторстві з італійським журналістом Франческо Ченіті випустив книгу для підлітків «Мій друг Лео», в якій порушується тема шкільного буллінгу (велика проблема в Італії) і даються поради, як з ним справлятися.
У 18 років Бонуччі потрапив в систему «Інтера» і навіть виграв молодіжну першість U20. Але в першій команді шансів Леонардо не дали і продали в «Барі» транзитом через «Дженоа». Всього за рік своєю грою Бонуччі заслужив трансфер в “Ювентус”, де склав зв’язку з Джорджо К’єлліні. Уже 12 років ця пара грає разом за клуб і 10 – за збірну Італії. Бонуччі відповідає за доставку м’яча вперед і висмикується на суперників, К’єлліні – страхує і підчищає.
До речі, захисником Бонуччі став тільки в 17 років. До цього він грав у півзахисті і навіть атаці, де і розвинув відмінні навички гри ногами. У тому, наскільки Леонардо може бути корисний в атаці, ви могли переконатися в фіналі Євро. Ну і третє місце за кількістю ключових передач в команді натякає на те, як важливі для збірної Італії його фірмові довгі передачі. Хоча дуже довго Бонуччі звинувачували в невмінні грати в обороні і в відсутності базових навичок відбору.
Фірмове святкування від Бонуччі – водити вказівним пальцем біля надутого рота. Так само він відсвяткував гол у фіналі. Як виявилося, цей жест він почав використовувати після переходу в «Ювентус». «Це жест з дитинства. Я називаю його “прополощіть рот, перш ніж говорити щось образливе”. Посперечався зі своїми друзями, що якщо я заб’ю принаймні п’ять голів в своєму першому сезоні в Турині і святкуватиму так, то вони поголяться налисо. Забити не вдалося, але святкування я зберіг », – пояснює Лео.
Особливе місце в житті Бонуччі займає сім’я. Її він готовий захищати, незважаючи ні на що. Якось в Турині до Леонардо, до його дружини і сина підійшов незнайомець, наставив на них пістолет і зажадав віддати коштовності. Бонуччі не розгубився – прописав з кулака злочинцеві, знешкодив його і погнав по вулиці.
У 2016 році Леонардо подумував про завершення кар’єри. Після фіналу Євро-2016 він з сім’єю відправився на відпочинок, де його синові Маттео стало погано. Хлопчика госпіталізували і провели складну операцію, питання стояло життя і смерті.
«На вході в операційну Маттео заревів як лев – так він хотів підбадьорити нас, щоб ми трималися, – згадує ті дні Леонардо. – Я сидів у кутку і звертався до бога: «На все воля твоя, але він же всього лише дитина».
Бонуччі зізнавався, що місяць подумував про те, щоб завершити кар’єру і зосередитися на здоров’ї сина, але його врятувала підтримка дружини. Маттео ж після операції пішов на поправку. Після завоювання чемпіонства в 2017 році Лео віддав свою золоту медаль йому. «Ми часто повторюємо Маттео: ти наш чемпіон, ти виграв найскладніший матч», – каже Бонуччі.
У Леонардо є другий син – Лоренцо. Парадоксально, але він вболіває за принципового суперника «Ювентуса» «Торіно» і фанатіє не від гри батька, а від його партнера по збірній Андреа Белотті. Друзі Лоренцо вболівають за «Торіно», а сам він ходить на матчі улюбленої команди. Бонуччі не злиться, а навпаки підтримує сина – і навіть влаштував йому зустріч з кумиром.
Тепер Лоренцо може пишатися татом без оглядки на клубні симпатії. Леонардо Бонуччі – герой Італії, який приніс країні перший з 1968 року титул чемпіонів Європи.
