Цього сезону “Динамо” не чемпіон. У протилежне вірять хіба що найбільші оптимісти, або трохи хворі на голову вболівальники.

І справді, цього сезону кияни показують хорошу гру окремими матчами і окремими моментами. Зазвичай тоді, коли над ними не “висить” відповідальність за результат. Згадати хоча б останній поєдинок Ліги чемпіонів із “Бешикташем”.

Та й у першому таймі матчу із “Шахтарем” кияни показали добротну гру. У другому ж “динамівці” “здулися”. То що тепер? Звільнити Реброва!!!

Що то це за тренер такий, який два попередні сезони ставав чемпіоном України, перервавши 5-річну гегемонію “Шахтаря”? Та що то за тренер, який минулого сезону вивів команду з групи ЛЧ, де в 1/8-й фіналу поступився “Ман Сіті”, але при цьому зіграв на виїзді внічию. А сезоном раніше команда Реброва дійшла до чвертьфіналу Ліги Європи. Схоже, багато хто за останніх півроку забув ці здобутки теперішнього тренера киян.

То що ж сталося в цьому сезоні? Невже Сергій Станіславович “здувся”? Півроку провалу і ЗМІ сватають на його місце спочатку Віктора Скпипника, а вже зовсім нещодавно Суркіс начебто узгодив всі деталі з Олегом Кононовим і білоруський тренер “вже прилетів до Києва”. Все, схоже Ребров залишиться без роботи. І більшість із ще нещодавніх його прихильників тепер стали нещадними критиками. І не лише за відсутність бажаного результату. Ще й через те, що Теодорчик забиває ледь не у кожному матчі в чемпіонаті Бельгії, а Ленс навіть визнавався найкращим гравцем туру у Лізі Європи. І всі в один голос почали кричати: “Як можна було таких гравців в оренду віддати? Тепер в “Динамо” немає кому забивати”. А ось як:

Уболівальники пишуть: “треба підсилитися, треба купити…” – Так, треба! Але треба мати фінансові можливості. Так, щоб це було підсилення. Ми підсилилися: Ленс, Мбокані, Юнес Беланда… Де вони зараз? Відіграли рік і почали розповідати про Європу.

“Ви що думаєте, що мені потрібні були ті гроші, які мені дали за Ленса? Я благав його залишитися в Лізі чемпіонів! Ні… А Ярмоленко залишився. І продовжив контракт з клубом. Ось два приклади”.

Це сказав Ігор Суркіс у червні цього року. Так що немає чого звинувачувати керівництво “Динамо” і Реброва із Суркісом у неправильній трансферній кампанії. Ну не хочуть легіонери грати у нас, не хочуть. А ви б хотіли? Кожен нормальний гравець прагне грати у сильному чемпіонаті і досягти якнайвищих вершин у футболі. А у що? Чемпіонат слабкий і незрозумілий для багатьох іноземців: зникають команди, змінюється формат, так ще й у країні війна. Так що легіонерів також можна зрозуміти. Звичайно, можна заманити якихось зірок захмарними заплатами. Але чи варто? Чи будуть викладатися вони за клуб на усі 100 відсотків, якщо насамперед думатимуть про гроші.

Ще донедавна, та що там донедавна, до досі говорять про засилля легіонерів. Про “Шахтар”, особливо “Шахтар” Луческу, тут взагалі краще промовчати: три українці і решта легіонерів. Головне, щоб ліміт не порушувати. Ліміт не на легіонерів, а на українців.

А тепер про “Динамо”. Хотіли? – маєте! Хотіли вихованців клубу? В Києві зараз робота спрямована саме на це. Багато нових і молодих гравців. За сезон вони, звісно, не можуть стати суперкомандою. А от у майбутньому… А де ж вони були раніше, ці доморощені? Знову наводимо слова Ігоря Суркіса сказані цьогоріч влітку:

“Ми дуже багато вкладаємо в свою футбольну школу протягом багатьох років. І я хотів би, щоб ця школа нарешті почала давати плоди. А то у нас кожен до 18 років – такий талант, що мало не другий Шевченко або Ребров. А проходить рік-два, і ми даємо йому статус вільного агента.

Треба розібратися – чому? Або тренери не працюють з гравцями психологічно, і вони, виростаючи, починають бігати за дівчатками по дискотеках, а футбол відходить на другий план. З такими футболістами нічого не доб’єшся. Вони повинні розуміти, що протягом десяти років їм були в наш непростий час надані унікальні можливості: прекрасні футбольні поля, екіпірування, гарне харчування, автобуси, тренери – так потрібно бути патріотами! Потрібно віддаватися душею і тілом рідному клубу. Як Ярмоленко, якого свого часу виключили зі школи “Динамо”, а він сказав: “Я все одно повернуся і буду грати в цій команді!” – Ось такі хлопці нам потрібні!

Я вже сьогодні бачу 5-7 футболістів, які потенційно можуть стати “зірками”. Потенційно! У молодіжній команді, яка в Щасливому в одні ворота обіграла “Шахтар», є 4-5 футболістів для основного складу. Але вони повинні хотіти туди увірватися! І сьогодні у них є унікальний шанс. Я Реброву сказав: якщо ти впевнений, що це спрацює, можна навіть пожертвувати результатом”.

Що Сергій Станіславович і робить. Він жертвує результатом, він створює нову команду. І це не проста відмазка. Нагадаю, такі завдання були поставленні ще перед початком сезону. Так що не потрібно вішати на Реброва усіх собак. Побачимо, що буде з командою через рік чи два і тоді будемо робити висновки. цікаво чи тоді скептики знову шукатимуть йому заміну.

Я не стверджую, що у Реброва все вдасться і “Динамо” стане другою “Барселоною” чи “Ювентусом”. Але дайти йому і молодим хлопцям шанс. До речі, про молодих хлопців.

Ігор Михайлович говорив куди пропадають молоді таланти? Тут не обійшлося і без його провини. Чули про Макаренка та Буяльського? Звісно ж, що чули. А свого часу їх ледь не виключили з “Динамо-2″. Врятував хлопців від цього тодішній тренер Андрій Гусін. “Нікого не потрібно віддавати. Через 2-3 роки у вас в основній команді гратимуть кілька моїх хлопців”, – сказав тоді Гусін, який також жертвував результатом заради створення команди і вирощування класних футболістів.

Тоді Андрія звільнили. На жаль те, що він був правий, стало зрозуміло лише тепер. На жаль, Гусіна вже немає, але хочеться вірити, що в “Динамо”, та й інших наших командах, найближчий резерв тренуватимуть тренери з такими ж світлими головами.

Ну що, є ще у вас претензії щодо гри “Динамо” в цьому сезоні? Вважаєте, що Реброва таки звільнять? Якщо так, то наводимо вам слова Ігоря Суркіса після останнього матчу із “Шахтарем”:

«У нас є мета і завдання – побудувати хорошу боєздатну команду з наших молодих українських футболістів і, якщо вийде, в найближче трансферне вікно посилити ті позиції, які Сергій Ребров вважатиме за потрібне посилити.
Оптимізм повинен бути присутнім завжди. Якщо не вірити у світле майбутнє, немає сенсу цим займатися. Сьогодні ми програли, завтра виграємо – це футбол. На сьогоднішній день у нас є кістяк молодих хлопців, які хочуть грати в цій команді і будуть грати. Сподіваюся, настане момент, коли ми будемо перемагати в таких Класіко”.

Джерело: Брутальний футбол