З небуття прийшли – в небуття й підуть. Київський “Арсенал” може залишити своє місце в еліті іншому клубу – ЦСКА, чиє місце за сумнівних обставин він зайняв 12 років тому.
Цього тижня футбольну Україну сколихнула новина, якій чомусь мало хто надав важливого значення.
Йдеться про повну зміну назви бренду “Арсенал” на “ЦСКА”. Мало хто сприйняв це повідомлення, бо теперішня школота, мабуть, зовсім не пам’ятає того ЦСКА, який двічі грав у фіналах Кубка України, презентував нашу державу в Кубку УЄФА, був другою за популярністю командою Києва і мав численну армію (в прямому і переносному значеннях) фанатів, які чи не єдиними в Україні чинили опір київським динамікам. Ще донині в пам’яті активних фанатів махачі “коней” проти “Динамо” і “Карпат” шаленими складами. Про ті часи усі згадували з ностальгією і мало хто вірив, що клуб, який у 2001 році київська міська рада перейменувала на “Арсенал” (як вважають вболівальники ЦСКА – виключно з метою відмивання коштів), вдасться відновити (як такий клуб було розформовано у вересні 2009 року, коли команда знялась із змагань другої ліги). Єдина надія, яке жевріла – це фанати клубу. Представники хуліганської фірми Army Legion зберегли майже дві сотні бійців, які протягом чотирьох років проводили різноманітні акції і під час матчів збірної України, і під час концертів, вимагаючи повернути ЦСКА якщо не на професійному, то хоча б на любительському рівні.
Та навіть на любительському рівні ЦСКА не дали змоги виступати. Ми писали, що армійці мали заявитись в Християнську лігу, для того, аби розпочати сходження до другої ліги України, проте звідти клуб прогнали, перелякавшись надто активних фанатів. Черговим шансом повернути собі ЦСКА для вболівальників стала зміна керівництва клубу, тим паче, що новий власник “Арсеналу” захоплюється кінним спортом (у ЦСКА прізвисько “коні” – кеп). Тому Army Legion перед новим сезоном вирішили “катнути” петицію Онищенку “на авось”, а може цього разу пройде:
“Олександре Романовичу, сьогодні у Ваших руках є можливість не лише стати рятівником команди Прем’єр-ліги, але і внести свій вклад у відродження історичної справедливості, можливість вивести футбольний клуб на новий рівень популярності і відвідуваності матчів. Ми говоримо про повернення Вашого клубу до своєї історичної назви ЦСКА.
ЦСКА має значний актив вірних уболівальників. Сьогодні уболівальники ЦСКА – активісти, які борються за відродження улюбленого клубу. Мітинги і демонстрації в Києві збирають сотні фанів армійської команди. У лютому 2011 року більше 7000 уболівальників команди поставили підписи під зверненням до Президента. Від імені усіх уболівальників, просимо Вас розглянути наше звернення і прийняти рішення на благо розвитку українського футболу і Вашого клубу”
І, о диво – президент клубу пішов назустріч фанам, заявивши, що розпочинає ребрендинг і в новому сезоні ми знову побачимо ЦСКА.
Втім, малочисленні прихильники “Арсеналу”, які презентують в основному ліву ідеологію, раптово спохватились за розум. Спершу вони розповсюдили інформацію, з посиланням на джерела в клубі, що на новий сезон готують автобуси з геральдикою “Арсенала”, а потім розпочали свою акцію, покликану на збереження теперішньої назви клубу. Серед аргументів те, що “Арсенал” – це, мовляв, давня київська команда, яку було засновано в далекому 1925 році. Втім, чомусь ці вболівальники у своєму зверненні до Онищенка так і не пояснили, чому ні вони, ні звичайні вболівальники не ходять на “Арсенал”. Чому ця команда нікому не потрібна в Києві. Для банального прикладу зазначимо, що влітку 2009-го року в Києві відбувся товариський матч між “Арсеналом” і друголіговим ЦСКА. На матчі не було вболівальників “Арсеналу”, в той час, як армійців підтримувало понад півтораста фанатів.
Мають пояснення такій низькій популярності “Арсеналу” “коні”, які на своєму сайті заявили про те, що “Арсенал” свого часу виник “на рівному місці”, з ініціативи екс-мера Омельченка, якому було начхати на ЦСКА – команду, за яку вболівали, яку підтримували і любили. Омельченко не цікавився громадською думкою і створив клуб з особистих потреб. А потім пішло-поїхало. “Арсенал” ніби й непогані результати демонстрував, але кияни від клубу відвернулись. Коли ж “каштанів” почали підтримувати так звані антифа, на матчі команди взагалі стало соромно ходити. Так, були часи, коли “Арсенал” збирав по 30-40 тисяч глядачів, але ж тоді Рабинович банально платив людям, аби ті приходили на ігри, вступали у фан-клуб. Навіть на біржі праці була така робота як “фанат Арсеналу”.
Наразі інформація щодо подальшого розвитку подій зависла у повітрі. Обидві сторони нервово очікують від керівників клубу повідомлень, та схоже, що Олександр Онищенко рішуче налаштований стати “конем”.
Що ж, може зміна назви і на краще й у футбольному плані. Адже, “як корабель назвеш – так він і попливе”. Старший брат київського “Арсенала” – лондонські “гармаші” вже не перший рік не знають смаку перемог від здобуття трофеїв. Натомість, в сусідній Росії тріумфатором цього сезону в Прем’єр-лізі став саме ЦСКА. Можливо, ребрендинг клубу і повернення йому історичної назви стане хорошим поштовхом до майбутніх високих результатів, як на внутрішній, так і міжнародній арені.
P.S. Сьогодні довелося прочитати, що екс-півзахисник київського «Арсенал» Олександр Кобахідзе не підтримав ініціативу повернути своєму колишньому клубу колишню назва – ЦСКА. «Я багато чув про цю ситуацію, моя особиста думка, що потрібно залишити все як є, бо свої найкращі роки команда провела саме під назвою« Арсенал ». Ось так.
За матеріалами bfootball.com.ua