Львівські Карпати стали другою українською командою(після київського Динамо) що зіграла в Єврокубках.

“Вибухова суміш” тактичних ідей Ернеста Юста та школи патріотизму Карлоша Мікльоша одразу ж дала свої результати. Несподівано для усіх, все ще граючи у другому ешелоні радянського футболу, “Карпати” у 1969 році здобули Кубок СРСР, усунувши з дороги на своєму шляху декілька вищолігових команд. 17 серпня, перемігши у фінальному матчі ростовський СКА 2:1. Таким чином команда пробилася у Кубок Володарів кубків. Проте, єврокубковий шлях був не довгим і завершився у першому ж раунді.

У 1/16 фіналу Кубка кубків на стадіоні “Дружба” приймали бухарестську “Стяуа” і зазнали празки – 0:1, пропустивши гол на 88 хвилині. У матчі-відповіді 30 вересня у Бухаресті “Карпати” двічі виходили вперед, але в підсумку зуміли лише врятувати нічию на останній хвилині матчу – 3:3 і припинили виступи у турнірі.

«Карпати» (Львів) — «Стяуа» (Бухарест, Румунія) 0:1
Гол:Тетару 88

«Стяуа» (Бухарест, Румунія) — «Карпати» (Львів) 3:3
Голи:Думітріу 16, Тетару 27-пен., Штефенеску 69 — Кульчицький 13, Габовда 25, Грещак 90

А уже 8 листопада, здобувши перемогу з рахунком 1:0 над карагандинським “Шахтарем” на його полі, “Карпати” завоювали перше місце у другому дивізіоні, яке дало їм путівку у вищу лігу радянського футболу.

Стяуа у наступному раунді була знищена голландським ПСВ із загальним рахунком 7-0, а володарем трофею того сезону став англійський Челсі.